Facebook icon Instagram icon

Алла Шовтюк: «Я люблю те, чим займаюсь…»

#Люди 14 Листопад, 2020 Автор:

2+

Яскравий образ логопеда, створений Роланом Биковим у старому фільмі «За сімейними обставинами», дещо викривив наше сприйняття цієї важливої професії. Фахівці-логопеди – це люди з глибоким рівнем знань і про фізіологію дитини, і про методи взаємодії з дітьми із порушеннями у розвитку, і про загальні процеси, що впливають на стан розвитку дитини. А головне – це люди з добрим серцем, які йдуть за покликанням. У день професійного свята ми поспілкувались з Аллою Шовтюк, директоркою комунальної установи «Другий інклюзивно-ресурсний центр Житомирської міської ради», професіоналкою з багаторічною практикою логопеда та дефектолога

«Учителем-логопедом дошкільних закладів я працюю уже впродовж 30 років. Близько 600 дітей отримали допомогу, виправили порушення мовлення, і це лише у дитячому садочку. Також працюю директором Інклюзивно-ресурсного центру Житомирської міської ради, куди приходять дітки з порушенням розвитку, де я, логопед вищої категорії, вчитель-методист, надаю консультацію батькам щодо навчання та виховання дітей з порушенням розвитку, а також з тяжкими порушеннями мовлення»

«Учителем-логопедом дошкільних закладів я працюю уже впродовж 30 років»

«Симптоми затримки психомовленнєвого розвитку можна виявити вже з чотиримісячного віку. У дітей відзначається підвищена слинотеча, часто відкритий ротик, вони малоемоційні або гіперактивні та слабо розвинені фізично. Якщо у чотири місяці дитина не реагує на ваші слова й жести, не посміхається, у вісім-дев’ять місяців не лепече, а в річному віці практично не видає жодних звуків, потрібно звернути увагу. Дитинка у півтора року має розуміти мову, з якою до неї звертаються, у два роки повторювати нові слова. У своєму мовленні дитина двох з половиною років має використовувати до 20 слів, знати назви частини тіла, предметів, складати коротку фразу, а в три роки може повторити за дорослими фразу або скласти просте речення. Також варто звернути увагу, якщо дитина говорить занадто повільно або, навпаки, – швидко, ковтаючи закінчення слів. Тому вже з раннього віку батькам треба звертати увагу на те, як проходить формування мовлення дитини. Чи може дитина сказати «мама, тато, дай». Якщо дитина мовчить або у два-три роки говорить окремими словами, це привід піти на консультацію до логопеда або звернутися до лікаря-невролога. Раннє виявлення проблем – запорука успіху подальшого навчання дитини. Часто батьки говорять: «Тато теж погано говорив, а потім почав – не зупиниш». Не потрібно чекати шести-семи років, оскільки дефекти можуть застаріти, і тоді фахівцям буде складно з ними працювати»

«Дуже приємно спостерігати, коли наші вихованці виходять на сцену, мають гарно поставлене мовлення»

«Колись давно після декретної відпустки прийшла працювати в дитячий садочок працювати з дітьми із загальним недорозвитком мовлення. Там у мою групу по черзі потрапили двоє братиків з алалією, які були одними з перших моїх вихованців. З ними я могла використати власні знання та методики, отримані в Київському університеті ім. М.П. Драгоманова (прим. ред. – нині Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова) та досвід колег. Дуже вдячна нашому наставнику Вєдєрніковій Валентині Іванівні, яка навчала і допомагала молодим логопедам Житомира та області… У свій час ці хлопчики пішли до загальноосвітньої школи, потім закінчили Житомирську Політехніку – велике досягнення. Адже бувають випадки, коли діти не починають говорити до семи-восьми років, а потім не говорять взагалі. Таке буває у дітей з синдромом Дауна…»

«Зараз багато дітей з аутизмом, зі складними порушеннями… Щоб мати змогу працювати з такими дітьми, пішла навчатися. До нас приїздила професорка Львівського університету Катерина Островська, я їздила в Київ на міжнародні конференції, де засвоїла новітні методики. І дуже приємно, коли твій перший учень з аутизмом після дитячого садочку пішов у загальноосвітню школу: навчається, читає, переказує, пише без помилок…»

«Психологічно працювати важко, бо не завжди можеш допомогти»

«Психологічно працювати важко, бо не завжди можеш допомогти. Дуже багато залежить від батьків, їх активної позиції. Бувають ефекти «закритих дверей»: у тебе дитина працює, займається з задоволенням, а вдома не хоче повторювати, не робить артикуляційні вправи. Тому без допомоги батьків, без їх щоденної праці нічого не вийде. Процес мовлення дуже складний, бо це не тільки повторення звуків, які діти дефектно вимовляють, а й робота над фонематичним слухом, складовою будовою слова, граматичною будовою слова. Дуже потрібна допомога сім’ї: режим дітей, постійні заняття зранку та ввечері у ігровій формі перед дзеркалом. Заохочення для таких діток дуже важливе»

«Хочеться досягти успіху, а це буває складно – рухаємося крок за кроком. Прагнемо, щоб дитина любила займатися зі спеціалістом. Для цього постійно придумуємо нові ігри, пишемо нові методичні посібники. Діти змінюються: коли розпочинали в 90-ті роки працювати, всі сиділи за партами, слухалися, підіймали руку, а зараз потрібен цілий арсенал технологій, щоб дітвора прийшла до «тьоті логопеда»

«зараз потрібен цілий арсенал технологій, щоб дітвора прийшла до «тьоті логопеда»

«Зараз все більше складних дітей ідуть не в групи компенсуючого типу, а навчаються з іншими дітьми – інклюзивна форма навчання, також отримують послуги: заняття з логопедом, психологом, дефектологом… Спеціальні школи є і донині. Хоча процес деінституалізації йде, але для дітей зі складними порушеннями такі школи залишаються… Мінус їх в тому, що дитина забирається з сім’ї – живе і навчається в школі з понеділка по п’ятницю. Якщо школа матиме професійних фахівців, а дитина зможе її просто відвідувати щоденно, думаю, це буде набагато ефективніше й зручніше»

«Причинами того, що кількість дітей з порушеннями розвитку збільшується, можуть бути травми під час пологів, органічне ураження центральної нервової системи, продукти розпаду ртуті у повітрі, неякісна вода, промислове виробництво м’яса, продукти з ГМО, народження дітей жінками у пізньому віці. Також зараз народжують вже «діти Чорнобиля», і це теж дається взнаки»

«Свою роботу люблю за дітей і за результати. Коли маленька дитина починає правильно вимовляти слова й досягає успіху, це приносить величезне задоволення. Дуже приємно спостерігати, коли наші вихованці виходять на сцену, мають гарно поставлене мовлення. І дуже сумно, що деяким депутатам у свій час не зустрівся професійний логопед»

«Мовлення формується до семи-восьми років, і тільки над деякими порушеннями типу заїкуватості необхідно працювати впродовж усього життя. Тому все потрібно робити вчасно, у дитячому віці. Раджу шукати професійних логопедів, а їх дуже багато як в Житомирі, так і в області»

«Я думаю, що Житомир входить у п’ятірку найкращих міст з можливістю надати логопедичну допомогу дітям. У нас сильні професіонали, які постійно навчаються, беруть участь у міжнародних заходах, отримують нагороди й відзнаки. Маємо в Житомирі потужний Центр методичної допомоги при Департаменті освіти Житомирської міської ради, який очолює Тетяна Миколаївна Мяновська»

«Я думаю, що Житомир входить у п’ятірку найкращих міст з можливістю надати логопедичну допомогу дітям»

«У садочках, закладах середньої освіти, інклюзивно-ресурсних центрах логопедична допомога безкоштовна. Батькам потрібно бути уважними до своєї дитини і вчасно потрапити до закладу освіти, слідкувати за мовленням дитини з двох-трьох років, приходити на консультації. В Житомирі три інклюзивно-ресурсних центри з логопедами, дефектологами, які працюють з дітьми від двох до 18 років. Проконсультують безкоштовно, розкажуть, де можна отримати якісні послуги, складуть освітні маршрути дитини. Тому, хто стукає, завжди відкривають. І я думаю, що наших логопедів ставатиме більше у зв’язку з введенням інклюзивної форми освіти. Час не стоїть на місці: з’являється багато методик, впроваджуються закордонні практики. Житомир вивчив італійський і канадський досвід, вивчаємо напрацювання німецьких фахівців по роботі з дітками з аутизмом. Зараз в Житомирі відкривається факультет, де можна здобути освіту логопеда»

«Я вважаю себе успішною людиною. Для мене успіх – це досягнення мети. У 90-ті роки не було роботи, змінилась політика. Після закінчення Житомирського педагогічного інституту за спеціальністю «Російська мова та література» я вступила у Київський університет ім. М.П. Драгоманова, отримала другу вищу освіту і стала логопедом. Маючи маленьку дитину, навчалась на стаціонарі. Два роки тому виграла конкурс на директора Інклюзивно-ресурсного центру. Я приношу людям користь, і це приносить мені задоволення»

«Я приношу людям користь, і це приносить мені задоволення»

«Професійне свято відзначаємо зазвичай 14 листопада. Не забуваємо про пенсіонерів – запрошуємо на заходи. Ці люди віддають серце та душу дітям. Наша професія потрібна, оскільки дає людині шанс реалізувати себе, стати успішною. Тому що в людині все має бути прекрасним: і душа, і тіло, і мовлення»

Текст записала Оксана Давиденко
Фото: Альона Савосіна

2+

Вас це може зацікавити