Facebook icon Instagram icon

Богдан Кицак: «У науці треба бути насамперед чесним і… сміливим»

#Люди 29 Липень, 2019 Автор:

1+

«Переконаний, що наука і дослідницька діяльність приносять більше задоволення, ніж гроші», – сказав Стівен Ґокінг, учений зі світовим ім’ям, людина-символ. Українські науковці де-факто погоджуються з цією думкою, оскільки продовжують дослідницьку діяльність попри всі несприятливі чинники і суб’єктивного, і об’єктивного характеру. Успішний захист дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук у Національному університеті «Острозька академія» – особиста перемога Богдана Кицака. Викладач історії та філософії Бердичівського педагогічного коледжу досліджував цікаву та непросту тему – «Медичне забезпечення населення в Райхскомісаріаті «Україна» в 1941-1944 рр.». Пан Богдан поділився з Zhytomyr.Travel cвоїми роздумами про трактування історичного минулого та роль науки в сучасному світі

«Я завжди був уважний до думок тих науковців, які піднімали питання Другої світової війни. Розумів, що йде болісний і чесний процес переосмислення вітчизняними вченими трагічних сторінок історії українського народу. Знаючи, що багато лакун в українській історіографії стосуються питання отримання медичних послуг мешканцями Райхскомісаріату «Україна», узявся за тему, яку запропонував мені талановитий учений – доктор історичних наук Сергій Володимирович Стельникович»

«Я завжди був уважний до думок тих науковців, які піднімали питання Другої світової війни»

«Писалася дисертація в напруженому ритмі. Було розписано буквально кожен день: що робити, про що домовитися, куди поїхати, які джерела знайти, опрацювати, проаналізувати, узагальнити, перевірити, критично оцінити, що з’ясувати і насамкінець просто надрукувати»

«У списку опрацьованих джерел та літератури 588 позицій – книг, документів, спогадів очевидців, архівних записів. В основному це документи з восьми архівних установ міста Києва, Київської, Вінницької, Дніпропетровської, Житомирської, Рівненської, Гомельської (Республіка Білорусь) областей. Було також опрацьовано періодику всіх генеральних округів – це 35 друкованих видань різних років»

«Треба було критично оцінити праці дослідників, які жили і працювали в радянську добу. До їхніх робіт ставився обережно, намагався знайти чесні цифри і факти в цих здебільшого політично заангажованих працях»

«У своїй роботі я пишу про процес евакуації медичної галузі УРСР. Спростовую твердження радянської історичної науки про відсутність налагодженого медичного забезпечення населення в роки нацистської окупації УРСР. Тобто радянська влада залишила населення без медицини, а німці її створили з нуля. Більше того – вони забезпечили медициною соціально незахищені категорії населення»

«При опрацюванні документів 75-літньої давності мене багато що вразило. По-перше, евакуація на Схід великої кількості майна та медичних кадрів республіки. Отож, радянське керівництво позбавило населення права на будь-яку медичну допомогу. По-друге, формування в найкоротший час системи медичного обслуговування на території Райхскомісаріату «Україна». Наголошую: системи, яка була створена в несприятливих умовах – чужа територія, воєнні дії»

«Я не ідеалізую німецьких окупаційних органів влади. У них були власні пріоритети: медицина була потрібна, щоб місцеве населення могло працювати для потреб Третього Рейху, а також для уникнення поширення епідемічних захворювань, що значно ускладнило б перебування нацистів на території України… До того ж окупаційна влада відновила діяльність не тільки короткострокових курсів і середніх спеціальних закладів, а й медичних інститутів»

«Усе, що написано за часів радянщини, треба ретельно перевіряти і переосмислювати»

«У науці треба бути насамперед чесним. І, зрозумійте це правильно, – сміливим. Інакше не варто йти в науку»

«Сучасна українська наука притрушена пилом радянської доби. Усе, що написано за часів радянщини, треба ретельно перевіряти і переосмислювати. Пам’ятаємо, що тоді наука (зокрема історія) повинна була прислуговувати владі, а тому наскрізь просякла брехнею та перекрученими фактами. Взагалі глобально історія почала переписуватися від початку правління більшовиків. Вони хотіли створити власну версію розвитку історичних подій, адже народ, який не знає власної історії, є легко керованою масою»

«У будь-якій розвиненій державі науковці відіграють одну з ключових ролей у розвитку країни. Так, науково-технічний прогрес рухають саме вчені! Впевнений, для того, щоб Україна зробила якісний ривок вперед, треба популяризувати науку і підтримувати науковців. На жаль, молоді уми масово змушені виїжджати: когось спокушають кращі умови життя, когось гроші. Відповідно, українці вкладають усі свої безцінні ідеї в розвиток інших країн. Ми ж повинні бути патріотами України»

«Українська держава обов’язково створить нарешті для вчених необхідні умови, бо наука – це престиж країни на міжнародній арені. Наука – це модно і перспективно»

«наука – це престиж країни на міжнародній арені. Наука – це модно і перспективно»

«Чим більше молодих науковців із критичним мисленням – тим швидше відродиться українська самобутня наука та держава»

Мирослава Мироненко
Фото з особистого архіву Б.Кицака

 

1+

Вас це може зацікавити