Facebook icon Instagram icon

Ірина Устимович: «З дитинства фігурне катання було моєю пристрастю»

#Люди 28 Січень, 2018 Автор:

2+

В Житомирі є величезна кількість гуртків та спортивних секцій для дітей і дорослих, є ті, хто перемагав в різного рівня змаганнях та турнірах, а є просто фанати своєї справи, які вкладають сили та уміння, щоб житомиряни полюбили один з самих складних, але таких видовищних видів спорту – фігурне катання. Після майстер-класу на ковзанці просто неба ми поспілкувались з Ксенією та Іриною Устимович, які впродовж десяти років розвивають в Житомирі фігурне катання. І  в обох характери справжніх переможниць!

Ірина Устимович
«Фігурне катання в Житомирі почало зароджуватись у 2007 році. Коли у ТРЦ «Плаза» відкрили ковзанку, мене запросили працювати там інструктором. Потім відкрилася ковзанка у розважальному центрі ФОК,  потім у «Глобалі». За певний час сформувались групи дітей, які хотіли займатись фігурним катанням, а у «Глобалі» нам надали найкращі умови для розвитку: з’явилася можливість проводити заняття з дітьми, а мені, як тренеру, надали можливість безкоштовно виходити на лід, ще й допомогли створити першу громадську організацію. У 2012 році з’явилась ГО «Житомирська обласна федерація фігурного катання на ковзанах», яку потім змінили. І тепер це ГО «Фігурне катання Житомира»

«З дитинства фігурне катання було моєю пристрастю. Я не відривалась від телевізора, дивилась всі олімпійські ігри, всі змагання, а  фігурні ковзани колись були моєю найзаповітнішою мрією. Ковзани мені подарували, а дідусь, який був вправним спортсменом, навчив мене кататись. Звичайно,  колись у нас в Житомирі не було такої гарної ковзанки, як зараз. А завжди хотілося! І хоч можливості професійно навчатись не було, я завжди мріяла про такий ідеальний лід, який є зараз. Чесно кажучи, я не думала, що все ж  таки моя мрія здійсниться. І тепер я точно знаю: починати ніколи не пізно!»

«У  2006 році мене прооперували. Лікарі якось не догледіли, і мені дали на руки медичну картку, з якої я про свій онкодіагноз і дізналась. Прочитала, закрила картку і пішла купувати собі ковзани. Купила й досі катаюся» (Посміхається)

«тепер я точно знаю: починати ніколи не пізно!»

«Коли в місті працювало три ковзанки, фігурне катання почало стрімко розвиватись. Але потім все потроху стало закриватись: у лютому 2014 – ковзанка у «Плазі», потім ФОК, а потім ковзанку у «Глобалі» закривали на літній період. На той час ми вже працювали з тренерами з Києва, доєдналась хореограф, батьки були зацікавлені – дійсно починався розвиток, а тут таке. І почалися проблеми»

«Я не професійна фігуристка. Моя задача – дати базові навички, поставити на ковзани. Як сказав мені один професійний тренер: «Без вашої бази в роботу дитину ніхто не візьме». Поставити на лід, закріпити прихильність, любов до фігурного катання у дитини – це теж тренерська робота. Мої вихованці брали перші місця у всеукраїнських змаганнях серед аматорів, ми брали участь в аматорських змаганнях у Польщі, Білорусі, де займали там призові місця, хоч ми й аматори, і умов для розвитку професійного спорту в Житомирі немає. Щоб готувати професійних спортсменів, потрібний лід впродовж цілого року, арена стандартного розміру, години занять у шкільному розкладі для підготовки. Мають бути двічі на день тренування на льоду, хореографія, загальна та спеціальна фізична підготовка. В Україні спортивну підготовку дають у Києві, Дніпрі, Харкові, Одесі. Наш внесок у тому, що ми загартовуємо дітей, робимо їх здоровими, а хто відчуває наснагу займатись професійно, займається з тренерами у Києві»

«Я не професійна фігуристка. Моя задача – дати базові навички, поставити на ковзани»

«Щороку ми робимо новорічні вистави для дітей та батьків, на яких діти демонструють свої успіхи. У 2012 році у нас у новорічній програмі брали участь близько 100 дітей, яким ми дали базові навички з фігурного катання»

«Діти у нас займаються в основному маленькі, іноді буває важкувато: з ранку до вечора на ковзанах. Спина болить, ноги гудять, але то надзвичайно приємна втома, і я згодна так втомлюватись – було б тільки де! Тим більше, що у нас надзвичайна кількість здібних дітей, а з кожним роком катання на ковзанах «молодіє». Раніше вважалося, що п’ять років –  це малі діти, а зараз приходять у три з половиною роки, і з ними можна працювати»

«З дітьми надзвичайно приємно працювати –  вони щирі»

«З дітьми надзвичайно приємно працювати –  вони щирі. Я взагалі з моїм діагнозом мала вдома сидіти, але мені ніколи. У мене немає часу скаржитись чи хворіти: треба складати плани змагань, тренувати дітей. Моя робота надихає!» (Посміхається)

«Зараз у нас «замкнене коло», а зі спортивною федерацією фігурного катання ми не можемо співпрацювати, бо у нас аматорський спорт. Немає занять у спортивній школі,  бо немає ковзанки впродовж цілого року. Немає ковзанки, бо немає спортивної школи. Тому ми співпрацюємо з тренерами – майстрами спорту, колишніми або чинними спортсменами. Вони приїздять до нас за домовленістю, у приватному порядку, щоб позайматись з групами дітей. І це дає поштовх розвитку фігурного катання в Житомирі»

Ксенія Устимович
«З мамою легко працювати, ми з нею  на рівних (Сміється). Навіть доповнюємо одна одну: мама бере маленьких дітей, а я вже навчаю їх далі. За освітою я професійний хореограф, закінчила Рівненський державний гуманітарний університет за спеціальністю «Бальна хореографія». Сама на ковзанах з 12 років каталася, але після закінчення навчання зацікавилася фігурним катанням вже на професійному рівні, почала тренуватись з київськими тренерами. Хореографічна база надзвичайно допомагає, тим більше якщо тренуєш і паралельно тренуєшся сам»

«З мамою легко працювати, ми з нею  на рівних»

«Виступала я й у змаганнях, хоч у мене більше досвіду показових виступів. У минулому році брала участь у  змаганнях любителів – зайняла перше місце. Але розвиватись, коли немає льоду, дуже важко»

«У фігурному катанні легше розвивати одиночне катання, на відміну від танців, а поставити груповий номер – ще складніше. Дуже багато чинників впливає, і це не тільки різний рівень підготовки чи якість льодового покриття. В минулому році ми вперше взяли участь у змаганнях з груповим номером у Києві, і це було через два місяці після зливання льоду, коли не було, власне, на чому готуватись! Ми декілька разів з’їздили на тренування у Київ та Вінницю, щоб підтримувати себе у формі, і вперше взяли участь у змаганнях з груповим номером»

«Кожного року ми готуємо новорічні виступи, а в минулому зробили фестиваль, присвячений десятиріччю розвитку фігурного катання на ковзанах в Житомирі. Нещодавно, 24 грудня 2017 року зробили великий двогодинний концерт «Королівство ялинкових іграшок». Було видовищно і яскраво!»

«Ви навіть не уявляєте, які у нас діти! У них надзвичайно сильне  прагнення розвиватись. Вони ж  не мають можливості тренуватись, коли покриття зливають, тому влітку самі вишукують можливості займатись самостійно, а потім в новому сезоні показують успіхи. І не дивлячись на відсутність умов, кожного року рівень підготовки зростає. Зрозуміло, що у період, коли є можливість тренувань, ми намагаємось працювати з максимальним навантаженням, щоб якнайбільше встигнути. І тому у нас просто немає часу доводити, що мати гарний лід та ковзанку впродовж цілого року в Житомирі – то необхідність. І петицію писали на сайті міської ради, і до депутатів по допомогу звертались. Відповідь: «Будемо розглядати шляхи вирішення»

«Ви навіть не уявляєте, які у нас діти! У них надзвичайно сильне  прагнення розвиватись»


«Розвиток професійного спорту – то добре, але дуже важливо розвивати масовий спорт. Хочеться створювати групи для дітей та для дорослих, які хочуть займатись для себе, для свого здоров’я. Ми планували робити театр на льоду, проводити масові спортивні змагання  для студентів, проводити майстер-класи, показові виступи, але дуже важко працювати після закриття сезону, коли немає умов для тренувань. Тому ми вирішили не втрачати час у міжсезонний період – проводити заняття на роликових ковзанах»

«Якщо дивитись здалеку, то навіть різниці між ковзанами та роликовою рамою не помітно»


«В Україні зараз починає стрімко розвиватись artistic roller skating – фігурне катання на роликових ковзанах.  Хоч цей вид спорту ще не включений в олімпійські ігри, але він надзвичайно популярний, особливо в теплих країнах. Якщо дивитись здалеку, то навіть різниці між ковзанами та роликовою рамою не помітно: лезо відкручується, а на його місце до черевика прикріплюється рама з колесами всередині. Нещодавно ми взяли участь у грантовій програмі міського голови Сергія Івановича Сухомлина з проектом «Школа фігурного катання на роликових ковзанах» і виграли кошти, на які купили перший інвентар – три пари роликових рам. Кожна пара коштує 240 євро, ми навіть свої гроші докладали, щоб три пари купити. Звичайно, для міста цього замало. Але ми не припиняємо підготовку: вже є одна повноцінна програма для виступу однієї спортсменки, готуємо другу. І чекаємо на змагання у Києві в лютому»

«Ми прагнемо розвивати власне місто, щоб в Житомирі кожний міг знайти те, що шукає»


«Ми почали проводити  майстер-класи для житомирян, щоб вони могли відчути те саме, що й ми: любов до фігурного катання. Звичайно, всі фігуристами не стануть, але можуть стати здоровими й сильними. Ми прагнемо розвивати власне місто, щоб в Житомирі кожний міг знайти те, що шукає. І роботу, і навчання, і задоволення, і натхнення!»

Текст записала: Оксана Давиденко
Фото: Катерина Конончук та з архіву сім’ї Устимович

 

2+

Вас це може зацікавити