Facebook icon Instagram icon

Культурно-мистецьке життя Житомира початку ХХ століття

#Люди 30 Листопад, 2017 Автор:

7+

Поряд з театральним та концертним життям Житомира початку ХХ століття, стрімко розвивалось і образотворче мистецтво. Це створювало особливий, неповторний колорит культури в місті, завдяки чому світу стали відомі митці, які починали тут свій творчий шлях

Живописці гуртувалися навколо помітних осередків – школи малювання Казановських, мистецьких класів Яньшинова. Організаторами художніх виставок були «Товариство взаємного кредиту» та «Артистичне товариство», які мали своє приміщення на розі вулиць Михайлівської та Великої Бердичівської (тепер – Міська Рада). За участю любителів мистецтва, колекціонерів, заможних житомирян організовувались заходи, які ставали помітною подією, допомагали проявити себе обдарованим і талановитим художникам.


Марія Іллівна Казановська (у дівоцтві Класс) з’явилась на світ у 1857 році в шляхетній, незаможній родині. Місце народження достовірно встановити не вдається: можливо Житомир, за іншою непідтвердженою версією – у селі Ковнати на території Польщі. Марія закінчила Харківську гімназію, після чого з батьками виїхала до Варшави та поступила там в школу живопису, де навчалась під керівництвом відомого художника професора Войцеха Герсона.

Зліва -В. Герсон.  Справа – М. Казановська

За його порадою у 1881 році вона успішно пройшла конкурсний відбір у Академію мистецтв в Санкт-Петербурзі, яку закінчила зі срібною медаллю. На одній з виставок її роботу «Ідилія» було придбано для художнього зібрання Академії, що було визнанням довершеного таланту Марії. В цей час мисткиня познайомилась з майбутнім чоловіком, художником Владиславом Казановським, з яким виїхала в Житомир, де вони заснували приватну школу малювання.
Живопис Казановської – реалістичні побутові сцени, пейзажі та гарні архітектурні споруди Житомира й Волині. Особливо Марія любила малювати квіти, в цьому жанрі вона досягла неабиякої майстерності.

Особливо Марія Казановська любила малювати квіти


Її квіткові композиції залюбки розкуповували житомиряни. Пейзажі Казановської  – ніби дослідження» природи, нерідко писались на одному подиху і без ескізів. Свої роботи художниця відправляла для участі у виставкових заходах не тільки Житомира, а й  Києва, Харкова, Варшави, Санкт-Петербургу.

 Камянець-Подільська фортеця. М.Казановська

Творче життя Марії було недовгим, пішла у засвіти в Житомирі 1898 року, похована на католицькому кладовищі. Як не дивно, могила її збереглась дотепер. Посмертна персональна виставка і продаж живопису Казановської відбулась у Варшаві 1899 року. Кошти, отримані від продажу картин, куплених музеями та приватними особами, були використані як стипендія для молодих художників, учнів школи Казановських.

Кошти, отримані від продажу картин, були використані як стипендія для молодих художників


Владислав Казановський, чоловік Марії,  – талановитий художник, теж брав активну участь у мистецькому й культурному житті Житомира. Його роботи експонувались на першій міській художній виставці у 1899 році. Чудове полотно Казановського – портрет Георгія Мачтета, письменника, громадського діяча, й дотепер зберігається в фондах нашого краєзнавчого музею.
Приватна художня школа Казановських стала престижним навчальним закладом, де набували професіоналізму особливо обдаровані молоді початківці. Поступити сюди було доволі складно, зарахування вдавалося не всім охочим: тут навчались не більше 20 учнів. Мистецький елітний заклад підпорядковувався Дирекції народних училищ. Викладати в школі засновники запросили талановитих педагогів, художників  житомирян Олександра Канцеровова, Гната Раузе, Дмитра Антонова та інших. Кожен з названих –  особистість зі своїм власним, творчим та неповторним почерком. Про Канцерова вже розповідалось, а про Дмитра Антонова розповідь попереду, варто тільки сказати, що він навчався в Паризькій майстерні знаменитого Фернана Кормона, разом з всесвітньо відомими художниками Ван Гогом, Тулуз-Лотреком, Реріхом та іншими.

Фернан Кормон

У буремні роки громадянської війни, після державного перевороту 1917 року, викладач малювання в гімназіях Житомира, Дмитро Антонов був організатором і невтомним рятівником безцінних мистецьких творів, які надалі увійшли до художнього зібрання Житомирського музею.  Не всі сьогоднішні відвідувачі картинної галереї знають, кому завдячувати можливістю бачити шедеври світового рівня.
Певний час школа Казановських знаходилась на розі вулиць І. Франка та С.Ріхтера (в минулому Гімназичної та Базарної), тепер тут музична школа № 2 імені Святослава Ріхтера. Переживши важкі часи першої світової та інші трагічні події, вона проіснувала до 1917 року.

Певний час школа Казановських знаходилась на розі вулиць І.Франка та С.Ріхтера

Талановите подружжя започаткувало школу, яка сприяла становленню багатьох відомих художників. І хоч кохана дружина рано пішла з життя, Владислав продовжував їх спільну справу впродовж багатьох років.

Сергій Собчук
Член національної спілки краєзнавців України
Анна Собчук, співавтор
Фото взяті з відкритих джерел інтернету.

7+

Вас це може зацікавити