Facebook icon Instagram icon

Марина Джин: «Головне правило – залишатися порядною людиною»

#Люди 2 Листопад, 2017 Автор:

2+

Марина Джин – відома житомирська дизайнерка. За характером – сильна, вольова, відверта й мудра. І свій характер вона розкриває, коли творить авторські речі, в  яких люди змінюються й ззовні, й зсередини. Але є у Марини, як у справжньої жінки,  свої загадки

«Я з 2013 року займаюсь дизайнерством. Завжди мріяла про щось творче, але не конкретно – дизайнером. Просто так склалося. Освіта в мене взагалі вища економічна.  З самого дитинства все життя я жила в нитках, тканинах – мама шила. Спочатку звичайні сукні шила, потім почала займатись весільними й вечірніми. І я на це дивилась. А коли виникла потреба, зрозуміла, що я можу це робити, бо в школі, університеті весь час сама створювала собі одяг. Тому мої рідні вмовили: «Марино, ризикни, спробуй!» Ну, я й ризикнула, спробувала. Й пішло!»

«Ми одягали конкурс «Міс Україна» у 2014 році, в щорічному дизайнерському конкурсі брала участь. Був досвід, але більше не хочу. У нас дуже важко зробити колекцію без матеріальної підтримки. Це стосується України загалом, а Житомира й поготів. На показах все треба оплачувати самому, а чи варте воно того? Не знаю»

«Влітку ми були на «Flamingo Pool Party» –  наймодніший дівич-вечір в Україні. Це був дуже модний захід, його організаторка – дружина ресторатора Тищенка, Алла Боня. Вона блогерка, дівчатка обожнюють її спосіб життя, зовнішність. От вона почала займатись святами. Це не перше свято, яке вона влаштовує: після «Flamingo» вже інші були. Дійсно, все гарно організовано, дуже романтично, гламурно, на високому рівні. Але обіцяні заробітки, майбутні клієнти… Насправді нічого не спрацювало. Це дуже прикро, але факт. Навіть ті 700 осіб, що проплатили білети, хотіли більше себе показати. Потенційних покупців я там не знайшла»

«Клієнти в мене різновікові: від 15 до 50, але це не від віку залежить. Мої клієнти – це особистості, люди сміливі, які не бояться експериментувати, жити своїм особистим образом, а не бігти за трендами. Не такі, що як всі: рожеві брови – значить всі фарбуємо в рожевий брови, коси і все таке. Це безглуздо, жахливо, і я це абсолютно не підтримую. Я за ексклюзив, тому і спрямовую свої роботи на те, щоб шити по одному, максимум три вироби, а не мас-пошиття. Ті, хто хочуть виглядати ексклюзивно, індивідуально і вдягатися не в такі пальта, в яких зустрічаються на святах: однакові у п’ятнадцяти осіб. Отакі мої клієнти. Так що вік тут ні до чого»

«Складно жінці працювати й утримувати сім’ю, дітей, постійно брати участь у перегонах на виживання. Це правда. У моїх дітей досить велика різниця у віці, й відповідно різні потреби. І мені дуже хочеться приділити їм якнайбільше уваги»

«Я не буду хорохоритись і розповідати, що натуральна старість – це гарно. Звичайно, думаю, що боюся старіти. Але у мене троє дітей, я впевнена, що у мене будуть онуки, і моя старість буде гарна. Я дуже бережу свою сім’ю. Звичайно, ми можемо посваритись, але миримося. Я б хотіла колись гуляти удвох у цьому гарному парку з коханою людиною»

«Я б хотіла колись гуляти удвох у цьому гарному парку з коханою людиною»

«Любов? Ну, «пташечка в клітинці» – абсолютно не мій варіант. Я надзвичайно волелюбна людина. Мій чоловік – нетиповий, з вогником! Я не люблю монотонне життя, коли шкарпеточки в купочку. Звичайно, добре, коли у когось так. А мені потрібні динаміка, рух. І для мене любов – це коли ти робиш те, що тобі хочеться, їси, що хочеться, вдягаєшся, як хочеш! Я не зовсім вже така революціонерка, звичайно, правила потрібні. Але головне правило – залишатися порядною людиною. Ані твоя зовнішність, ані твоя краса, ані твоє авто, ані штучне кохання ніколи не зроблять людину щасливою. Особливо, коли ти з першого погляду розумієш, чого людина насправді варта»

«До мене приходять різні люди, і дуже важко, коли людина поводиться непристойно, а ти мусиш стримуватись. Коли тебе мають за служницю, наче ти зобов’язаний; коли людина не розуміє, що дизайнер – це митець, якому треба довіритись й отримати результат. Іноді люди диктують свої умови, а ти намагаєшся пояснити, що так не варто робити. Я розумію, що в таких випадках варто відмовлятися від співпраці»

«Сильною бути не важко. Звично. Я така завжди була. Сильна жінка – це не та, що по столу кулаком гатить. Можна бути люблячою, ніжною, любити людей і залишатись сильною. Є сила, коли людина чітко йде наміченим шляхом попри всі перешкоди. А є інша сила, коли просто хочеться багато в житті встигнути. Одній людині вистачає «однокімнатного життя», образно кажучи, а мені треба пару багатоповерхівок зачепити й прожити. Це моя сила»

«В дитинстві я не була прихильницею нарядів. Не пам’ятаю, щоб колись наряджалася. От уже в школі мені хотілося вирізнятися. Я була руда, веснянкувата, прізвище Гомонюк – був привід для дражнилок. Дітям для цього багато не треба. Але мене мама дуже підтримувала. Вона завжди казала: «Почекай: ті, хто зараз дражняться, завтра будуть залицятися». Так і сталося! (Посміхається). Колись в шкільні роки я більше за модою слідкувала, а зараз більше цікавить інше. Хочеться творити власний стиль»

«Я передивляюся роботи майстрів моди, фільми історичні дуже люблю. Це надихає, можна якісь фішки запозичити. Із сучасних дизайнерів мені цікаві світові бренди: Chanel, Christian Dior , Gucci. Але не всі колекції подобаються, тільки деякі речі. Навіть спостерігати цікаво: і що там ще у тої людини в голові, що надзвичайне ще створиться!»

«Я передивляюся роботи майстрів моди. Це надихає, можна якісь фішки запозичити»

«Зараз піар дуже важливий. Це в ті часи, коли мама починала шити, важливим було «сарафанне радіо». Воно, до речі, й досі працює: зараз онуки тих наречених приходять, яких мама вдягала. А сьогодні, щоб нового клієнта знайти, треба вкладати певну кількість ресурсів – одного вміння замало. Зараз потрібно залучати й фотографів, й соцмережі. Люди сьогодні від цього залежні, всі постійно сидять і щось клацають в телефонах»

«Гламур – явно не мій образ, хоч іноді його треба створювати. Але ж мене ця штучність просто вбиває! Мені подобається натуралізм. Зрозуміло, що іноді треба прикрасити щось. Як, скажімо, в пластичні й хірургії: є людей проблеми, які інакше вирішити не можна»

«Гламур – явно не мій образ, хоч іноді його треба створювати»

«В мене досить помірні ціни, враховуючи, що частина деталей – ручна робота. Біда не в ціні, а в тому, що люди бояться експериментувати. Ти людині пояснюєш, навіть примушуєш ризикнути! Я навіть готова людині дати в кредит. Нехай йде і слухає компліменти. І так вже було. Потім телефонували з подяками: «Як я тобі вдячна, що ти мене вмовила». А одного разу навіть зателефонувала дружина наших друзів і сказала, що чоловік у неї наново закохався, зізнався, що одразу її не впізнав у моїй авторській сукні. Бо я  її примусила вдягнути саме таку сукню, яка створює певний образ. Це найкращий комплімент для мене! Класний вийшов подарунок й для чоловіка: майже нова дружина! Так що нехай чоловіки своїм жінкам роблять подарунки на власний смак. Повірте, воно того варто!» (Сміється)

«Хочеться, щоб була можливість творити. Нехай би я зробила масову колекцію, яка стала модною, за нею всі прибігли й розкупили у моєму власному шоу-румі. Але паралельно – авторські ексклюзивні наряди задля сміливих і сильних людей!»

«Зараз багато конкурсів краси. Це непогано: дівчата тусять разом, спілкуються, отримують досвід. Принаймні, їм це подобається. Я зараз не хотіла б,  щоб моя дочка була моделлю. Але коли вона подорослішає й обере собі цей шлях, чому б ні. Особливо, якщо контракт непоганий, але треба розуміти, що це серйозна й нелегка робота»

«Щоб стати успішною, треба запхати депресію якнайдалі»

«Щоб стати успішною, треба запхати депресію якнайдалі й не стояти на місці. Дуже важлива підтримка: треба обростати друзями, сім’єю. Головне – ніколи не зупинятись!»

Текст записала: Оксана Давиденко
Фото: Ірина Парфенюк

2+

Вас це може зацікавити