Facebook icon Instagram icon

Микола Стаднік:«У дистанційку ми входили впевнено»

#Люди 21 Жовтень, 2021 Автор:

1+

Дистанційне навчання, особливо якщо йшлося про медичні заклади, не обговорювали лише ліниві. «Диванні експерти» навіть зійшлися на думці, що раніше все було краще. Проте виявляється, що насправді не все так погано, а сучасні технології досить давно дозволяли готувати спеціалістів дистанційно. Про важливі для підготовки кваліфікованих представників та представниць медичної сфери якості, новітні технології та малу батьківщину ми говорили з Миколою Стадніком, викладачем анатомії Новоград-Волинського медичного фахового коледжу, розробником комп’ютерної програми «Навчальна хмара «ICloud»

«Свого часу я теж закінчив Новоград-Волинський медичний фаховий коледж – вступав без жодних привілеїв… Пам’ятаю, яким раніше був корпус коледжу на Морському (прим.ред. – один з районів Новоград-Волинського), а нині це окраса міста. Після навчання кілька років працював фельдшером у невеличкому населеному пункті поруч з Новоградом, у дільничній лікарні. Це такий досвід, просто не переказати: сільська місцевість, заробітна платня на посаді фельдшера «дуже висока». (Сміється) Згодом отримав додаткову освіту за спеціальністю «Фізична реабілітація». Фахівців цієї галузі нині небагато, як і власне, профільних медичних закладів…»

«Думка працювати викладачем медичного коледжу не була випадковою»

«Думка працювати викладачем медичного коледжу не була випадковою. Якщо не любиш студентів, то не варто працювати викладачем. Найцікавіше спостерігати, за тим, як студенти змінюються за період навчання, дорослішають на очах. У житті важливо навчитися читати не лише звичайні книги, а людей та їхні життєві історії – книги життя. Найважче та найважливіше – «дописувати» у ту книгу, розуміючи, що можеш додати рядок чи цілий абзац, а у деяких випадках – вплинути на зміст. Важливо те, як ми впливаємо на студентів, на зміни упродовж чотирьох років навчання. Це головне»

«Я не прагну, щоб мене боялись – це не створює атмосферу розвитку, але має бути межа між викладачем і студентом. Також для мене важливо, щоб студенти розуміли, що завжди можуть звернутися, спитати поради. Я готовий простягати руку допомоги»

«У навчальній програмі прописані усі вимоги до підготовки майбутніх медичних працівників, і це не лише стосується професійних якостей, а й вимагає формування загальнолюдських цінностей. Враховуючи сучасні тенденції розвитку дитини, коли час здебільшого проводиться зі смартфоном у руках, потрібно розвивати комунікативні навички, вміння спілкуватися «вживу». Є професії, спеціальності, які ніколи не перейдуть на «дистанційку», і це у першу чергу професія медичних працівників. Може усі підуть, а медики працюватимуть, будуть спілкуватися з живими людьми. І от якраз вміння спілкуватися, знаходити спільну мову тут є важливим»

«Нині викладаю дуже важливу дисципліну під назвою «Анатомія людини», хоч упевнений, що кожний з предметів цікавий і потрібний. Інтерес до предмета значною мірою залежить від педагога: наскільки він занурюється в аспекти викладання тієї чи іншої дисципліни, шукає «родзинки»

«Інтерес до предмета значною мірою залежить від педагога: наскільки він занурюється в аспекти викладання тієї чи іншої дисципліни, шукає «родзинки»

«У мене є захоплення, свій спосіб відпочинку – програмування. Після семи років роботи у коледжі з’явилася ідея створити комп’ютерну програму «Навчальна хмара «ICloud». Нині нею користується 12 закладів освіти, фактично це 15 000 користувачів щомісяця – маленька родина… «Навчальна хмара» створювалася по клаптиках: окремі елементи існували ще з 2013 року, гриф «Схвалено МОН» отримали приблизно у 2017 році, а остаточну назву програма отримала у 2018-му»

«Завдяки платформі ми давно були готові до дистанційного навчання. Ще у 2008 році деякі науковці писали про формат дистанційної взаємодії, але фактично це ніяк не використовувалось – існувало на папері. Тоді ніхто не міг подумати, що це і стане альтернативою денному формату навчання. На жаль, навчальні заклади в Україні своїх платформ для навчання в онлайн-режимі практично й досі не мають»

«Думаю, рано чи пізно дистанційка витисне класичну форму навчання, до якої ми так звикли»

«У дистанційку ми входили впевнено і зараз не боїмося її повертати, попри практико-орієнтований заклад освіти, коли практична підготовка лежить в основі навчального процесу. Ще у період денної форми навчання ми мали змогу оптимізувати процеси: студенти у смартфоні могли відкрити увесь теоретичний матеріал, переглянути відео, зображення, а от вже під час практичного заняття застосовувати набуті теоретичні знання. Думаю, рано чи пізно дистанційка витисне класичну форму навчання, до якої ми так звикли»

Текст записала Яна Журенко
Фото: Альона Савосіна

1+

Вас це може зацікавити