Facebook icon Instagram icon

«МОНГОЛЬФ’ЄР» У ЖИТОМИРІ

#Місця 29 Травень, 2018 Автор:

6+

Здавна люди мають непоборне бажання, звільнившись від земного тяжіння, вільно летіти повітряним океаном, досягти зірок у безмежному просторі. Небесний світ, як неосяжна безодня, приваблює і манить. Кажуть, хто здолав острах, назавжди зачаровується незрівняним відчуттям польоту, а «свято повітроплавання» полонить його душу

Ідея використовувати повітряний простір як засіб сполучення сягає глибокої давнини, але тільки  коли 1783 року брати Монгольф’є  створили аеростат і перша куля злетіла в небо, відкрився шлях справжнього повітроплавства.  Сміливці підкорювали щоразу більшу висоту:  200 метрів, 1000 метрів, а невдовзі – 2000 метрів та більше. У 1785 році француз Бланшар здійснив перший політ над морем – перетнув протоку Ла Манш.

Ідея використовувати повітряний простір як засіб сполучення сягає глибокої давнини
Політ Бланшара через Ла Манш

Технічні властивості аеростатів та безпеку польотів постійно вдосконалювали, з’явився спеціальний баласт для регулювання підйому або зниження. В разі надзвичайного випадку користувались парашутами – у 1797 році він вперше урятував життя аеронавту Гарнерену. Для того, щоб убезпечити себе від несподіваних неприємностей при посадці, застосовували якір.

Типи перших літальних апаратів

Проте, все ще не опанували вміння керувати аеростатом, не досягли незалежності руху від повітряної течії. А тільки при такій умові повітроплавання могло отримати належну значущість і стати надійним засобом сполучення.
Європа була захоплена аеронавтикою! Франція стала її визнаною батьківщиною, де й було здійснено найбільшу кількість польотів та знайдені можливості їх технічного вдосконалення.

Знаменні події широко висвітлювала  преса, чутки про братів Монгольф’є та грандіозний винахід дійшли до Українських земель. Тут перший політ повітряної кулі було здійснено 1792 року у Львові. Це були показові виступи, на яких в небо піднімали пасажирів, яких обирали з-поміж глядачів. Подію супроводжував військовий духовий оркестр. Публіка була вражена дійством!
Професор фізики Львівського університету Ігнатій Мартинович, захоплений можливістю вільного літання, свої знання та життєвий досвід присвятив вдосконаленню аеростату  «Монгольф’єр». У 1784 році, об’єднавши зусилля з доктором медицини Антоном Германом (в минулому королівським лікарем), вдвох сконструювали автоматичний пальник на рідкому паливі. Цей винахід був революційним і до нашого часу використовується в аеронавтиці.

Професор фізики Ігнатій Мартинович  присвятив життя вдосконаленню аеростату  «Монгольф’єр»

В тогочасній  Україні були здійснені польоти на повітряній кулі в Кам’янці-Подільському та містечку Чечельники Вінницької області.
В Житомирі це відбулось сто років по тому.  1895 року з галявини міського саду «Ермітаж»  велично піднялась повітряна куля, яку демонстрували брати Юзеф та Станіслав Древницькі, відомі в той час повітроплавці. Розповсюджені по місту афіші та яскраві листівки повідомляли: «Сьогодні вперше в Житомирі відбудеться політ В’ячеслава Шиделькевича на повітряній кулі».
Про В’ячеслава Шиделькевича відомо небагато. Коріння його з Волині, вчився в гімназії у Варшаві, служив у війську, недовго працював чиновником та бухгалтером, в пошуках кращого життя вимушено виїхав за кордон. В Берліні 1887 року вперше побачив виступ знаменитого американського аеронавта Шарля Леру. Був вражений, познайомився! Зустріч з Леру змінила його життя. В’ячеслав навчається в нього новій справі, а його вміння та безстрашність були дивовижними. Невдовзі досяг неабияких успіхів. Вольовий характер та самовідданість приносять Шиделькевичу визнання. Його показові польоти та стрибки з парашутом викликають подив та захоплення глядачів. Кожного разу появу сміливця публіка зустрічає оплесками та оваціями.
Набувши досвіду, популярності та достатніх коштів, В’ячеслав з однодумцями та антрепренерами братами Древницькими відправляються в гастрольні подорожі, виступають у Німеччині, Польщі, Італії, Білорусії та Україні. І у 1895 році вони прибули  до Житомира.

Стояла гарна осіння погода, 17 вересня у міському саду «Ермітаж» зібралась велика кількість людей. Охочих побачити дійство було так багато, що деякі залазили на дерева та дахи прилеглих будинків.  Довелось спалити величезну кількість соломи, щоб наповнити теплим повітрям кулю розміром 13х23 метри, зроблену з тонкої тканини, покритої різнокольоровим ластиком та знадобилось 20 солдатів, щоб утримувати її.

О шостій Шиделькевич віддав команду про початок польоту. Аеростат стрімко злетів, його понесло на південний захід міста. Найвищої висоти – понад 2 км – він досяг над річкою Тетерів, став опускатись і за вісім хвилин приземлився на лісовій галявині за Бердичівським мостом. Організатори кіньми поїхали до місця посадки. Шиделькевич свідомо не брав парашута, що значно підвищувало ступінь ризику. Наступного разу виступ відбувся 5 жовтня, цього дня погода була несприятливою – кулю сильно гойдало, політ тривав 23 хвилини, приземлення відбулося на полі поблизу села Станішівка. Місцеві селяни, побачивши незвичне явище, були дуже налякані. Третій політ продемонстрували 8 жовтня, кулю віднесло на вулицю Міщанську (сьогодні Князів Острозьких). Аеростат зачепився за дах будинку, але все скінчилось вдало.

В Житомирі у 1895 році вперше піднялась повітряна куля, яку демонстрували брати Древницькі

В’ячеслав запросив кореспондента газети «Волинь» в політ,  щоб той міг описати свої враження. Газетяр відмовився, про свої побоювання відверто розповів у публікації. Запитав у сміливця:
– Що примушує так ризикувати?
– Нестаток, скрута, цікавість, а потім захопленість! Я майже шість років літаю, 148 разів залишав землю і безнапасно вертався!
– Покиньте! Відкрийте у Житомирі хлібну або м’ясну крамничку та й живіть собі.
– Ніколи! Хто хоча б одного разу піднявся в небо, той до смерті не покине літати!
Дійсно! Небезпека постійно супроводжувала повітроплавців. У 1889 році загинув Шарль Леру – впав у розбурхане море. Літом 1895 року у Вітебську загинув Станіслав Древницький, проте його брат Юзеф не залишив справу, а продовжував вдосконалювати свою майстерність та облаштування повітряної кулі й парашута.

Останній політ і загибель Шарля Леру

З часом Юзеф Древницький стає одним з визнаних майстрів  повітроплавання та парашутизму. Відомі  житомирські підприємці запрошують його до міста з метою реклами своєї діяльності.
Торговий дім «Ш.Боярський і Сини» володів великою тютюновою фабрикою, яка знаходилась на вулиці Басейній (вулиця існує сьогодні поруч майдану Соборного). Боярські мали ділові стосунки з самою потужною у царській Росії тютюновою фабрикою «А.Катик».

Загально відомі цигарки «Дукат» її виробництва мали особливий попит. Успішний підприємець Абрам Катик прагнув збільшити свої статки, віддаючи належну увагу рекламі своєї продукції.
З цієї метою на його замовлення було виготовлено яскравий аеростат з назвою «А.Катик». Оригінальна реклама настільки сподобалась Боярським, що в травні 1912 року вони залучили Юзефа Древницького рекламувати свою продукцію та цигарки «Дукат» з повітряної кулі «А.Катик». Злітний майданчик було влаштовано в міському парку «Аркадія» (нині територія стадіону «Спартак»). 13 та 14 травня 1912 року аеростат повільно плив над містом.

На фото зліва: Житомир з висоти 400 м у 1914 р. На фото справа – у 1915 р.

Древницький кидав униз яскраві рекламні листівки, а потім, піднявшись вверх майже як на 1000 метрів, приземлявся з парашутом. Жителі міста були у захваті, новація мала шалений успіх. Небачена в Житомирі «рекламна кампанія» швидко окупилась і дала більш ніж очікуваний результат.
Перша світова війна завадила польотам Ю. Древницького: в останнє він піднявся у повітря літом 1914 року у Москві, там і залишився жити, працював журналістом. Незліченні травми і напруга нервів передчасно підірвали здоров’я, він важко хворів і відійшов у кращій світ у 1917 році. Йому було 50. Був похований на Ваганьковському кладовищі. З часом місце поховання втратили.
Епоху повітроплавання продовжили польоти аеропланів, а тих, хто здолав острах, ставало дедалі більше…

Сергій Собчук,
Член національної спілки краєзнавців України
Анна Собчук, співавтор
Використані фото з архіву авторів, колекції А.Голішевського
та фото з відкритих джерел

6+

Вас це може зацікавити