Facebook icon Instagram icon

Мрії VS реальність: жінки села

#Події 19 Жовтень, 2020 Автор:

2+

За статистикою, кожна третя жінка в Україні мешкає у сільській місцевості. Проте увага до життя жінок на селі привертається не дуже часто. Ми говоримо про захопливі українські краєвиди, мріємо про розвиток локального туризму, але не завжди пам’ятаємо, що за цим стоять люди. Чим живуть жінки з невеликих сіл, про що мріють, чого їм не вистачає? Про це ми запитали у жінок села Токарів, що поруч з Новоград-Волинським у Міжнародний день сільських жінок

Лілія Бойко, сільський голова


«Я хочу жити тут, в селі. Мені подобається моє село, подобається те, яким воно стало. І якщо надалі воно розвиватиметься на такому ж рівні, то я готова робити все, щоб люди тут жили. Якби мала багато грошей, то зробила б щось таке, щоб люди пам’ятали про мене й про те, що це зробила я для нашого села, щоб це було корисно для всіх»

«Моє дитинство було неймовірним. Якщо зараз діток не можна вигнати на вулицю, то нас не можна було загнати в дім. У мої спогади найяскравіше врізалась зимова Кам’янка й крутялка, яку ми робили на ставку. Там завжди було людяно та лунав найвеселіший, найдзвінкіший сміх. Ця крутялка на ставку була візитівкою села. У дитинстві я мріяла скоріше вирости, хоч зараз думаю, що це було дуже нерозумно (сміється)»

«У нас не вистачає культурних місць, щоб можна було піти відпочити, але над цим ми будемо працювати. У порівнянні з іншими селами ми маємо високий рівень розвитку, і це наша спільна заслуга. У майбутньому я бачу своє село розвинутим, гарним, цивілізованим, європейським, сучасним. Хочу, щоб у нас було багато діток і молоді, а розвиток не зупинявся на досягнутому!»

«Колись на нашому телебаченні був прекрасний рекламний задум з мальовничими куточками України. Як показало життя, ми дуже мало знаємо про свою державу. Кортить відвідати всі ті мальовничі куточки»

Оксана Заруба, продавчиня в місцевому магазині

«Жити в селі хочу, бо воно мене надихає. Тут я відчуваю смак життя: запах ранкового повітря, квітів, свіжих овочів і фруктів. У селі я почуваю себе на своєму місці. Якби я мала багато грошей, то біля кожного паркану висадила кущики запашних квітів, аби мати змогу йти селом і насолоджуватися гармонією та ніжними запахами. Хочеться навколо себе бачити природну красу»

«Мені не вистачає технічного розвитку, бо світ просувається вперед, а ми трохи гальмуємо. У майбутньому хочу бачити своє село квітучим, щоб воно не зупиняло розвиток: було більше дитячих майданчиків, гуртків, локацій для відпочинку й звичайно ж робочих місць»

«Пригадую, як колись ми всією сім’єю працювали над однією справою чи роботою, а після складного робочого дня завжди всі разом сідали вечеряти. І в такі моменти розумієш, що саме так виглядає справжня українська сільська родина»

«У дитинстві мрій було дуже багато, але найбільше мріяла бути схожою на маму. Вона працювала бухгалтером, а я і собі мріяла бути продавчинею. І моя мрія збулась!»

«Мені дуже подобається Італія: розвиток, ставлення до людей, архітектура, традиції. Хочеться зі своєю родиною поїхати туди та трохи відпочити»

Анжела Жур, студентка

«З дитинства мрію подорожувати – обожнюю красу своєї країни. Чи хочу жити в селі, сказати складно, бо тут можна дивитись з різних боків. А все тому, що село – це певна романтика, спокій і затишок, проте тут немає можливостей реалізувати себе. Тому відповісти однозначно дуже складно. Якби я мала багато грошей, то скерувала б їх на розвиток власного села та забезпечене життя моєї родини. Для мене це дуже важливо»

«З дитинства найбільш яскравими спогадами лишились родинні свята, коли вся ми збирались за щедро накритим сімейним столом, вели безтурботні розмови, слухали важливі поради та обмінювались життєвим досвідом»

«Найбільше мені не вистачає технічного розвитку. Хочеться повноцінно працювати без кордонів і меж, але, на жаль, у селі це робити поки що не виходить. Своє село хочу бачити розвинутим у всіх значеннях цього слова: щоб дороги були хорошими, вулиці впорядкованими, було де відпочити та розважатися молоді, а також, щоб були робочі місця»

Колись мрії  наших героїнь обов’язково справдяться, а свої подорожі по різних куточках землі вони будуть закінчувати у рідному селі, квітучому та сучасному. Принаймні наші жінки того варті!

Матеріал Інни Жур

2+

Вас це може зацікавити