Слухати поради від старших людей іноді буває дуже нудно. Але коли чітко, зрозуміло та ще й з гумором розкривають секрети життя, варто прислухатись. Тим більше, якщо деякі з них – ексклюзивно для читачів ZhytomyrTravel, а розкрила їх дивовижна жінка, Наталія Сергіївна Корольова, яка приїхала в Житомир з нагоди святкування 110-річчя з дня народження батька.
«Житомир, безумовно, змінюється в кращу сторону. Ми побачили багато нових будівель. Це чудово! Не зрівняти з тим Житомиром, яким він був у 1968 році, коли ми приїхали сюди з Б.Є. Патоном… Житомир для мене рідне місто, дуже дороге для мене»
Житомир змінюється в кращу сторону
«Приємно, що житомиряни шанують мого батька. Ми були біля пам’ятника, що поставлений у 1971 році, поклали квіти. Майдан Корольова – велика пам’ять. І ось цей музей, що був створений. Не тільки будиночок, в якому Сергій Павлович народився, а музей, який є космічним. Сюди можуть приходити і школярі, і студенти, залучитися до космонавтики»
«Ми відмічали 110-ліття з дня народження Сергія Павловича та відкрили меморіальну дошку на будинку, побудованому в 1953 році на його кошти. Він дуже піклувався про своїх співробітників. Час був післявоєнний, жили в дуже поганих умовах, і він віддав свою грошову винагороду на будівництво»
Сергій Павлович дуже піклувався про своїх співробітників
«Я дуже багато часу приділяю космонавтиці. Безумовно, це моя друга професія, тому що я краще за інших знаю життя мого батька, тому я і книгу про нього створила»
Я краще за інших знаю життя мого батька
«В мене є точна копія колеса від лунохода, зберігаю в домашньому музеї. Звичайно, самого лунохода в мене немає (Сміється). Воно не таке вже й велике! … Мені в Ленінграді зробили його»
Корольов ще при житті хотів летіти на Марс
«Есть ли жизнь на Марсе? Нет ли жизни на Марсе?» – пам’ятаєте, як в тому кіно? (Посміхається, згадуючи героя фільму «Карнавальна ніч») Сергій Павлович ще за життя хотів летіти на Марс, а ми до цього часу ніяк ще. Я вже й не дізнаюсь, чи є життя на Марсі»
«Головне призначення людини – приносити користь та продовжити свій рід. У мене троє дітей, п’ятеро онуків, дві правнучки, які також дають мені сили. Крім того я 55 років віддала медицині, працювала лікарем. Сорок років над операційним столом простояла, робила складні операції на легенях, трахеї, бронхах. І люди дякували, коли виписувались здорові, цілі. Я багато життів врятувала, а це також багато чого варте»
Головне призначення людини – приносити користь
Головний секрет: не сидіти без діла!
«Найголовніше – займатись справами весь час. Не сидіти склавши руки, бути оптимістом. Ні в якому разі не складати руки і не говорити, що ми не знаємо чим зайнятись! У мене, наприклад, дуже багато справ. Я зараз не працюю, на пенсії, але не знаю, за що й хапатись. Тому що в мене «планов моих громадьё» (Посміхається)
В цьому і є головний секрет: не сидіти без діла!»
Фото: Сергій Григорчук
Текст записала: Оксана Давиденко