Facebook icon Instagram icon

Нічого не буває випадково…

#Події 12 Вересень, 2021 Автор:

0

Ансель Адамс, американський фотограф, говорив, що не існує правил хорошої фотографії – є самі хороші фотографії. Якщо хочете упевнитись у правоті його слів, обов’язково відвідайте виставку, присвячену фотостудіям Житомира ХІХ-ХХ сторіччя, що відкрилась 11 вересня у Gnatyuk Art Center

Чоловіки і жінки, діти й дорослі – люди, які жили у Житомирі понад сто років тому споглядають на нас зі світлин. Чудову можливість побачити їх ми отримали завдяки фотографам, котрі колись працювали в Житомирі.

Ідея дослідити тему фотоательє у Житомирі виникла не випадково. Ще минулого року виставка фоторобіт Альфреда Федецького – видатного світлописця, який народився у Житомирі, зібрала велику кількість поціновувачів. Проте організаторам виставки, ентузіастам з Gnatyuk Art Center, ГО «Студентський польський клуб», Житомирського фахового коледжу культури і мистецтв імені Івана Огієнка, стало цікаво: які фотоательє працювали у Житомирі наприкінці ХІХ-початку ХХ сторіччя, як розвивався фотобізнес, хто фотографувався? Почались пошуки старих фото, до яких долучились не лише краєзнавці, а й звичайні житомиряни. Так віднайшовся фотоскарб, який житомиряни сьогодні можуть побачити на власні очі у Gnatyuk Art Center.
Валентина Юсупова, голова ГО «Студентський польський клуб», одна з ініціаторок ідеї проєкту, вважає, що виставка надзвичайно важлива для містян: «Завдяки виставці житомиряни можуть бачити, який Житомир насправді. Це місто, у якому завжди були культурні й мистецькі осередки, де жили цікаві люди. Мені дуже подобається ця міжвоєнна спокійна історія, яку ми можемо побачити на світлинах».


Ігор Шурпан, один з реалізаторів проєкту, викладач Житомирського фахового коледжу культури і мистецтв імені Івана Огієнка, відмітив одну з світлин, яка особливо припала йому до душі – зображення житомирянок в українських строях. Такі світлини, на думку пана Ігоря, свідчать про своєрідну форму культурного протесту, відповідь на утиски уряду, який придушував українську самобутність.


Розуміння про полікультурний ландшафт Житомира дала розповідь Антона Сичевського, кандидата історичних наук, доцента кафедри історії Житомирського державного університету ім. І. Франка. Науковець поділився результатами досліджень про власників фотоательє – українців, поляків, німців, євреїв, які будували свій бізнес у центрі Волинської губернії.


Відкриття фотовиставки прикрасила розповідь краєзнавця Сергій Собчука, який презентував фото, зроблені у фотоательє Житомира, з приватної колекції. Кожна світлина супроводжувалась захопливою розповіддю про містян, зображених на світлинах. Були серед них відомі постаті: родина Москальових – мати й дядько нашого видатного земляка Святослава Ріхтера; Ернест Жибер – головний архітектор Відомства закладів імператриці, у 1880-ті роки архітектор головного дворцового управління; священник Анджей Федукович та інші.


Виступ Ірини Вишневецької, завідувачки відділу науково-освітньої роботи Національного Музею космонавтики ім. С.П. Корольова, про одну з світлин, була особливо проникливою. За одним фото – ціле життя сильної жінки, Станіслави Венедиктівни Яскевич (Долмат), житомирянки, котра пережила війну, скруту, проте не втратила чуйності й людяності.
Всі охочі відвідати виставку, зможуть побачити репродукції світлин з фотостудій Фріца Мюллера, фотографа родини Зарембських, братів Попкових, Дубравського, Собкевича, Лейбнгарца, Дзюсь, Корицького, а також модного свого часу в Житомирі фотоательє «Сухозанет». Завдяки світлописцям, котрі жили й працювали у минулі часи, ми можемо зануритись у світське життя губернського міста – нашого Житомира, яким він був понад сто років тому.


Ініціатори проєкту вважають, що це лише початок, оскільки вивчення історії свого міста дає нам можливість краще розуміти себе, позбавитись думок про провінційність міста, яке в усі часи зберігало культурно-мистецькі традиції й подарувало світу тисячі видатних особистостей.
Французький фотограф Анрі Картьє-Брессон, праотець фоторепортажу і фотожурналістики, якось сказав: «Роблячи знімок, ти наче пишеш картину, але за одну секунду». Можливо тому нас так тішать старі фото: ми наче роздивляємось полотна, з яких скрізь століття долітає відлуння чийогось життя…

Довідка Проєкт, реалізований Фондом «Допомога полякам на Сході» за підтримки канцелярії Прем’єр-міністра в рамках конкурсу «Полонія та поляки за кордоном 2021»

Текст: Оксана Давиденко
Фото з відкритих джерел, Віолетта Прокоф’єва

0

Вас це може зацікавити