Facebook icon Instagram icon

Ніна Пересунько: «Добре робити можна тільки те, що любиш»

#Люди 30 Вересень, 2019 Автор:

0

Хочете знайти круту роботу? «А хто ж не хоче», – скаже переважна більшість. Можна методично, довго і напружено займатись пошуками нової роботи, але результати будуть невтішними. Але є везунчики, яких робота знаходить сама. Чому? Напевно, вони володіють якимись таємними знаннями. Деякими секретами, які повинна знати кожна людина, з нами поділилась Ніна Пересунько, керівниця HR-відділу «EUROGOLD»

«Освіта важлива сьогодні, але ми не завжди розуміємо у 17 років, що саме нам потрібно в житті. Тому і вступаємо у ті навчальні заклади, де більше друзів, або додому йти ближче, або ж інші чинники, ніяк не пов’язані з обранням свого шляху. Свою другу освіту я отримала у 26 років і спеціальність обирала вже абсолютно свідомо»

«Наші батьки – це зовсім інше покоління з іншими можливостями. Мені пощастило: батьки ніколи не заважали обирати. Можливо, не всі мої вибори схвалювались, але ніхто не втручався. Зараз так само я ставлюся до своєї дитини, і нам, батькам, треба усвідомити, що дітям просто не треба заважати, затискати їх нашими нереалізованими бажаннями. Вони набагато геніальніші за нас!»

«Я не просто люблю свою дитину – мій син цікавий мені як особистість. Іноді у його словах вся мудрість світу»

«Наші батьки – це зовсім інше покоління з іншими можливостями»

«Себе потрібно навчитись приймати. Може ми народжуємось і хорошими, але потім щось нашаровується й нашаровується. А коли ти починаєш себе приймати, життя змінюється. От чому люди купують багато одягу? Вони шукають задоволення. І коли у стиснутому стані йдуть «радувати себе» і витрачати купу грошей на непотрібні речі, то набирають багато зайвого. Шопінг дає відчуття задоволення, але воно несправжнє – сурогат. Треба задавати собі питання: «А чого я хочу насправді?» Такий самоаналіз – шлях всередину, робота над собою. І добре, що зараз є багато інформації. Варто лише працювати»

«Важливо підходити до процесу виховання дітей свідомо. Я даю своїй дитині право вибору. Син відвідував різні гуртки і секції, а у якійсь час я запитала: «Якщо обирати між карате і басейном, або танцями й басейном, що ти обереш?» Він відповів: «Басейн». Значить ми на вірному шляху! І хоч собі треба іноді давати якісь поступки, в цілому варто підходити до справи серйозно. У нас так і виходить: на перших змаганнях він виборов перше місце. Я дуже тому рада! А головне, що це було без якихось «напрягів», типу «давай, ти повинний!» Ні, все було в задоволення»

«У мене та робота, про яку я мріяла, і вона ідеально підходить саме мені. Колеги, сфера діяльності, масштаби, статус компанії, стратегія керівництва – мені подобається все! І я це обрала. Не шукала, а саме обрала: у мене був такий собі запит, і від нього до реалізації пройшло півтора року, коли мене запросили працювати на «Євроголд»… Але напевно, до всього треба дозріти. Те, що ми чогось хочемо, не означає, що ми до цього готові. Коли обираєш роботу, важливо не тільки розуміти свої потреби, а й те, що ми можемо дати компанії, наскільки ми готові вчитись. Яким би не був попередній досвід, завжди треба навчатись, не боятись ставити питання, можливо, навіть, у чомусь перелаштувати себе. Важливо прийняти культуру компанії, її треба розуміти й усвідомлювати. Ти ж не можеш транслювати щось чуже, принесене ззовні»

«Ти можеш добре робити тільки те, що любиш. Якщо ти вісім годин на день впродовж цілого тижня примушуєш себе щось робити, а через рік отримуєш на три тисячі більше зарплату, то це означає, що за три тисячі ти продав рік свого життя. От реально! За три тисячі наступати собі на горло? Ми не маємо права робити те, що нам не подобається! Є душа, навчайся її слухати. Якщо душа радіє, – значить це твій шлях. Коли ти щиро відчуваєш, що це тобі потрібно не тому що батьки сказали або треба виправдати чиїсь очікування, коли все тремтить всередині, якщо ти це робиш, – це твій шлях! Можна його вибрати, а можна вибрати сумніви й страхи й казати собі щось на кшталт: «Я боюся, в мене не вийде, я того не вартий». Я для себе обрала»

«У мене та робота, про яку я мріяла, і вона ідеально підходить саме мені»

«Наша компанія дає всі пільги й гарантії – європейський менеджмент. У нас турбуються не тільки про те, щоб людина гарно працювала – робоче місце, спецодяг, але й про те, щоб люди відпочивали, розвивали зацікавлення і захоплення. На початку літа ми організовували поїздку для робітників у Радомишльський замок, вже були у ставці Гітлера у Вінницькій області, на острові кохання у Солотвині, у замку Терещенка в Андрушівці. Завжди всі повертаються у захваті, сповнені вражень та емоцій. Ми вкладаємо у дозвілля, культурний розвиток працівників. У нас є спортивна футбольна команда, де генеральний директор грає поруч з хлопцями з виробництва, є корпоративна команда з веслування на SUP бордах. Ми організовуємо походи в театр, прагнемо, щоб наші працівники розширювали світогляд. Але коли мені кажуть, що у мене складна робота, я не розумію про що це. Просто воно моє, і без цього я не можу»

«Сьогодні ми не можемо конкурувати з польським підприємствами. Ми будемо змушені закритися, якщо платитимемо людям зарплати на рівні польських. Процес трудової міграції ми не припинимо – світ пластичний. В наших силах адаптувати свої запити до того, що відбувається на ринку праці, лавірувати. Якщо у минулому році «просідала» якась ланка, то ми зараз опрацьовуємо інформацію і робимо висновки. Або ти вчишся жити у цих реаліях, або втрачаєш»

«Тепер ми змінили політику: люди знають, що вдома їх чекає робоче місце. Так, є різні ситуації, і люди їдуть, бо потрібно сплачувати кредити, заробляти на навчання або на житло. Якщо хтось хоче купити машину, то чому б й ні! Але не можуть люди постійно працювати за кордоном по дванадцять годин на добу. Коли закривають особисті питання, повертаються. У нас гарні соціальні умови: організований трансфер на роботу і з роботи, їдальня, офіційні виплати. Наш меседж: «Ми тобі раді, ти потрібний». Якщо вдома тебе чекають, варто повертатись!»

«Моя «батарейка» – це гарні люди»

«Моя «батарейка» – це гарні люди. Мені подобається слухати й розуміти інших. Нашим працівникам не треба розповідати, як їм треба працювати. У більшості випадків вони самі знають, як зробити краще, якісніше і швидше. Головне – не йти до них зі своїми «геніальними» кабінетними ідеями, треба просто послухати їх. зворотний зв’язок між працівниками й адміністрацією надзвичайно важливий, і саме його я уособлюю. Коли я підбираю правильну людину, яка буде на своєму місці, я задоволена. Коли я можу щось змінити на краще – я щаслива!»

Текст записала Оксана Давиденко
Фото: Марта Яроцька

0

Вас це може зацікавити