Facebook icon Instagram icon

Олена Розенблат: «Любов до Батьківщини не можна нав’язати, її можна тільки виплекати»

#Люди 23 Січень, 2017 Автор:

7+

Є такі жінки, які випромінюють жіночність. Поруч з ними відчуваєш тепло і спокій, а в їх словах – мудрість і виваженість. Саме таке враження справляє Олена Розенблат, очільниця родинного благодійного фонду та співзасновниця компанії «Фаворит», яка займається будівництвом, переробкою молока та агробізнесом. І хоч Олена зустріла нас чарівною посмішкою, розмова була цілком серйозною

«Житомир – це моє рідне місто, тут рідна школа, двір, де я виросла, сім’я, гарні спогади. Сьогодні є бажання зробити Житомир гарним європейським містом»

Житомир – це моє рідне місто

1
«Нас виховувала мама, закладала в нас безумовну любов до батька, а батькові – безумовну любов до дітей. На мамі був дім, а тато був покликаний забезпечувати нас всім необхідним. В ті часі звідусіль казали, що Бога не існує, але мама дуже часто згадувала: «Треба в серці Бога мати. Робити треба по-божому». Багато говорила з нами про все-все, читала нам книжки. Мені взагалі здається, що вона випереджала свій час. Мене вчила, що жінка має бути незалежною, працювати. То були прості і правильні поради. Мама була дуже мудрою, її думки зовсім не вкладались в ідеологію радянської епохи»

Мама закладала в нас безумовну любов до батька, а батькові – безумовну любов до дітей

2

«Молодь зараз різна. Є гідні, розумні, вдумливі та вільні люди. А є інші. Все залежить від того, як ми виховуємо своїх дітей»

Любов до рідного міста– це почуття, яке не можна нав’язати. Його можна тільки виплекати

«Коли я чую фразу «патріотичне виховання дітей», розумію, що мало зібрати дітей і розказати їм, як треба любити Батьківщину. Це викликає в мене посмішку. Достукатись до дітей, нав’язуючи їм свою думку, неможливо. Любов до рідного міста, Батьківщини – це почуття, яке не можна нав’язати, його можна тільки виплекати»

3

«Девчонки из Житомира» – то ціла епоха. Все ще зі школи почалося. Ми ходили на уроки інформатики в педуніверситет, тоді вперше Марину Поплавську на сцені побачила. Такий був шалений захват від КВК! Це зараз 350 каналів телевізійних, дивись що завгодно, а тоді… І коли на першому курсі Наталка Мосійчук, яка зараз відома телеведуча, відбирала охочих в художню самодіяльність, я із задоволенням пішла. Ми створили свою команду, стали грати і вигравати. Спочатку на факультеті, потім в інституті, а потім честь міста відстоювали. До нас всі охочі могли приєднатися, так і склалася команда. А в 1997 році ми викликали справжній фурор на фестивалі в Сочі, якось так одразу «прокинулись знаменитими». Спочатку команда називалась «Джем», але в Сочі про нас постійно говорили: «Такие прикольные девчонки из Житомира». І якось так назва «Джем» загубилась, а з Сочі ми вже приїхали як «Девчонки из Житомира»

«Девчонки из Житомира» – то ціла епоха в моєму житті

«Звідки б я не їхала, коли повертаюсь в Житомир, то у мене «метелики в животі». Це відчуття рідного міста, батьківщини»

4

«У Житомирі дуже багато цікавих місць. Ми організували екскурсію по кварталу в центрі міста, в якому ми живемо. Просто пройшлися по вулиці, і я була вражена багатющою історією будинків, повз які ми проходимо кожного дня. На жаль, ми дуже мало знаємо про історію міста, але нам є чим пишатись. І треба самим дізнаватись більше та доносити ці знання до житомирян і гостей міста»

Треба більше дізнаватись про історію Житомира. Нам є чим пишатись!

5

«Зараз між українськими містами розвивається своєрідна конкуренція, і протягом кількох наступних років стане зрозуміло, хто чого досяг. Зараз серед ТОП-10 міст України, які вважаються найбільш привабливими для туристів та комфортними для життя людей, Житомира немає. Але дуже хочеться, щоб це змінилося! І ми маємо всі шанси! Ми знаходимося у гарному місці, у нас потужна транспортна розв’язка, яка з’єднує Схід та Захід, Південь і Північ. Щоб Житомир став комфортнішим, треба змінювати свідомість людей. Кожен повинен робити усе, що від нього залежить!»

Щоб Житомир став комфортнішим, треба змінювати свідомість людей

6
«Для мене бренди не мають значення, важлива якість. Я майже всі сукні купую українські. Яку останню купила? З льону, виготовлену в Житомирі»

Узяли для свого бізнесу на озброєння девіз: «Зроблено з любов’ю»

«Узяли для свого бізнесу на озброєння девіз: «Зроблено з любов’ю». Коли подорожували різними містами та країнами, звертали увагу на різні зручні та комфортні для людей речі, а потім робили так у себе. Якщо масло, то лише натуральне, якщо будинки – лише найкращі. Хочеться, щоб всі так робили: не просто для споживання, а з любов’ю»

7

Коли люди займаються благочинністю, вони мають розповідати про це, щоб надихати інших

«Коли люди займаються благочинністю, вони мають розповідати про це, аби показувати приклад. Ні, не кричати на кожному кроці, але й не мовчати. Може хтось почує і теж захоче зробити щось добре для людей. Чим більше людей надихнеться ідеями волонтерства і благодійності, тим більше гарних подій відбуватиметься в місті»

Фото: Сергій Григорчук

Записала: Оксана Давиденко

7+

Вас це може зацікавити