Facebook icon Instagram icon

Ольга Василенко: «Плакат – це елітарна форма дизайну»

#Люди 18 Грудень, 2021 Автор:

0

У людей старшого покоління слово «плакат» асоціюється насамперед з агітаційними матеріалами. Одразу на думку спадає період радянських часів, коли плакати закликали будувати світле майбутнє. Сьогодні нам про плакати нагадують хіба меми з актуальними жартами на соціальну тематику. Але дотичні до мистецтва люди знають інший вимір. В рамках фестивалю Ars Teteriv Stage у житомирян з’явилась можливість поринути у світ плакатного мистецтва, представленого житомирянкою Ольгою Василенко. Свою роботу над циклом плакатів дизайнерка почала у 2018 році під час стажування у Варшаві в рамках програми «Gaude Polonia». Серія плакатів за творами видатних українських та польських композиторів – зафіксовані візуальними засобами звукові виміри, рефлексії авторки на конкретні музичні твори. Ми спілкувались з художницею після відкриття її першої персональної виставки

«Я народилась і виросла в Житомирі, навчалась у художній школі Віктора Миколайовича Шкуринського та була в одному з останніх поколінь, які він навчав. Не знаю як зараз, а за життя Віктора Миколайовича існувала творча спільнота. Один з найвідоміших учнів Шкуринського – житомирський художник Юрій Камишний»

«Польська школа плакату стала світовим феноменом, коли митці відокремили мистецтво від комерції»

«Плакат як вид мистецтва не дуже популярний в Україні на відміну від інших країн, наприклад, Польщі. Пов’язано це з нашими економічними реаліями. Польська школа плакату стала світовим феноменом, коли митці відокремили мистецтво від комерції. Розвиток плакатного мистецтва у Польщі відбувався завдяки тому, що виконував зовсім іншу функцію – не продавав, не інформував, як було в інших країнах, зокрема й у нас. Польським митцям вдалося відійти від соціалістичної цензури, розвиваючи своє мистецтво. У нас розвиток плакатного мистецтва йде поки що комерційним шляхом»

«Для персональної виставки я обрала саме цю художню форму, оскільки вважаю плакат елітарною формою дизайну. Цьому сприяли й мої вчителі. У Національній академії мистецтва і архітектури навчалась у майстерні графічного дизайну Віталія Костянтиновича Шості, який прищеплював нам, своїм студентам, любов до плаката. Віталій Костянтинович – один з засновників київської школи плакатного мистецтва, яка звучить не завжди голосно. На мою думку, так відбувається тому, що у нас ця форма мистецтва поки асоціюється з комерцією. Проте плакат та комерційне замовлення – речі різні за змістом, формою та наповненням. У Польщі я проходила стажування у професора Лєха Маєвського з Варшавської академії вишуканих мистецтв, якого знають й шанують у світі»

«В рамках фестивалю Ars Teteriv Stage відбувається моя перша персональна виставка»

«В рамках фестивалю Ars Teteriv Stage відбувається моя перша персональна виставка, у групових я брала участь багато разів. Також брала участь та перемагала у конкурсах соціальної реклами. На разі я відкрита до співпраці, і якщо буде запит, готова творити. На виставці представлені некомерційні речі, це плакат як форма мистецтва. Мене навчили розділяти комерцію від творчості, оскільки при виконанні замовлення ти маєш дослухатись до побажань клієнта, які не завжди збігаються з баченням дизайнера… Попри те, що у мене вистачає комерційних пропозицій, якщо є хороший соціальний проєкт, я готова взяти у ньому участь. Цей фестиваль – саме той випадок»

«Мої роботи, представлені на Ars Teteriv Stage, не мають прямого стосунку до історії музичного Житомира. Може хіба тим, що пов’язані з постатями Косенка, кращі творчі роки якого пройшли у Житомирі, та Бориса Лятошиського. Мене більше цікавило подолання перешкод у житті та творчості кожного з композиторів»

«На виставці представлені некомерційні речі, це плакат як форма мистецтва. Мене навчили розділяти комерцію від творчості»

«Школу українського плаката представляє насамперед Віталій Костянтинович Шостя, який був моїм керівником під час навчання в академії. Дуже цікаві роботи молодого харківського дизайнера Сергія Тітова, які присвячені військовій тематиці, є надзвичайно гострими й влучними. Хтось з польських митців сказав, що плакат має бути схожим на постріл – швидко зачіпати глядачів за живе. Роботи Сергія Тітова, на мою дуку, схожі на такий «постріл»

«Елітарність плакату у тому, що сприйняття твору, зчитування всіх підтекстів, закладених автором, вимагає від глядача певного рівня начитаності, «надивленості» та уяви. Знайомство з плакатами – можливість підвищити свій інтелектуальний та культурний рівень. Так, спочатку не все може бути зрозумілим. Виставка тому і експонується  у Житомирському музичному фаховому коледжі імені В.С. Косенка. У середовищі майбутніх музикантів, на мою думку, мають тонко сприймати й розуміти сенси»

«Знайомство з плакатами – можливість підвищити свій інтелектуальний та культурний рівень»

«Житомир – дуже красиве старовинне місто, і цю красу я зрозуміла лише коли поїхала звідси. Михайлівська, гідропарк, Шодуарівський парк – це все місця, які надихають творити»

Текст записала Оксана Давиденко
Фото: Альона Савосіна

0

Вас це може зацікавити