Facebook icon Instagram icon

Порцелянова спадщина Трегубових

#Місця 3 Липень, 2020 Автор:

2+

Спитайте у старшого покоління про тренди домашнього затишку їхньої молодості. Точно почуєте у відповідь розповіді про килими й порцеляну, які були ознакою факту, що «життя вдалося». Про килими – якось іншим разом, а от набори порцеляни, які нам пощастило бачити на власні очі в Житомирському обласному краєзнавчому музеї, вартують окремої розповіді

Наприкінці ХVІІІ- поч. ХІХ століть на території Волинської губернії почали з’являтися перші фарфоро-фаянсові мануфактури: у 1784 році – в Корці, у 1799 – в Городниці, у 1802 – в Баранівці. Згодом були відкриті нові родовища каолінів, пегматитів, польового шпату. Все це сприяло розквіту фарфоро-фаянсової промисловості на Житомирщині. Городницький фарфоро-фаянсовий та Кам’янобрідський фаянсовий, Ємільчинський завод, який виробляв фарфор «люкс», Олевський, Коростенський, Баранівський, Барашівський, Довбиський фарфорові заводи довгий час залишались найкращими підприємствами галузі.

найкращі українські підприємства фарфоро-фаянсової промисловості були саме на Житомирщині

Фото готової продукції Коростенського заводу, 2000 р.

Коростенський завод був одним з найпотужніших, й візитівкою його в радянські часи стала фарфорова скульптура малих форм.

В. Трегубова. Скульптурна сюїта «Сорочинський ярмарок», 1966 р.

Завод був заснований братами Пржибильськими у 1902-1903 роках. Спочатку там виготовлялась поштучна продукція чайно-кавового асортименту – недекоровані форми чайних сервізів постачалися до Польщі й Західної України. У 1956 році до Коростеня приїхали вихованці Львівського державного інституту прикладного мистецтва – скульптори  Валентина Михайлівна (1926-2010) та Микола Семенович (1922-2007) Трегубови, які 45 років пропрацювали на заводі. Талановиті художники – фарфористи, майстри своєї справи, створили велику кількість оригінальних скульптур малих форм, які сміливо можна назвати творами мистецтва.

Талановиті художники – фарфористи створили велику кількість оригінальних скульптур малих форм

Валетина Михайлівна Трегубова

Трегубови почали опановувати модерні форми фарфору і першими на підприємстві виготовляти скульптуру. Валентину Михайлівну приваблювали малі форми: спочатку вона ліпила фігурки вдома, після роботи, а потім виліпила подарункові й сувенірні вироби, які запропонувала до запуску у виробництво. Сьогодні особливою гордістю музею є колекція виробів роботи талановитого подружжя.

Микола Семенович Трегубов

Згодом на заводі було запущено спеціальну лінію для лиття скульптури та сувенірів, а Трегубови активно почали займатися малою пластикою. Їх роботи відрізнялись своєю декоративністю та сміливими рішеннями. При створенні маленьких фігурок автори використовували фольклорно-етнографічну тематику та літературні образи, спираючись на твори корифеїв української літератури – Котляревського, Гоголя, Лесі Українки.

В Трегубова. Скульптурна сюїта «Енеїда», 1968 р.

Валентина Михайлівна вивчала народні традиції та особливості українського одягу. Її багатофігурні композиції являють собою сповнені побутовими подробицями сценки, нагадують життєві ситуації, а персонажі композицій живі й емоційні. Яскравими прикладами є скульптурні сюїти за мотивами поеми Івана Котляревського «Енеїда» з дев’яти фігурок та за мотивами повісті Миколи Гоголя «Сорочинський ярмарок» з вісьмох фігурок, які зберігаються в Житомирському краєзнавчому музеї. Звертались художники й до актуальної для тих часів радянської тематики: скульптурні багатофігурні композиції «Комсомольці двадцятих років», «Суботник» й «Тачанка» потрапили до музею у 1970-х роках.

В Трегубова. Скульптурна сюїта «Суботник», 1970 р.

Проте не тільки фарфорові фігурки, а й різні столові набори у виконанні Трегубових являють собою приклад справжнього мистецтва та викликають дивовижні почуття. Столовий подарунковий набір «Новосілля» з розписом «Жар-птиця», виготовлений у співпраці з художницею Ждановою, є результатом натхнення й таланта авторів.

М. Трегубов і А. Жданова. Набір з розписом «Жар-птиця», 1970 р.

Десертний набір «Дюшес», набір для пива «Житомирщина», комплект чайників «Лісова пісня», декоративна скульптура «Козак Мамай» оптимістичні, яскраві й самобутні. Талановите подружжя мало тонкий художній смак, глибоке знання матеріалу та традицій, і тому створило велику кількість високохудожніх творів, працюючи з великою віддачею. Звичайно, це було б не можливим, якби художники не любили свою справу.

В. Трегубова. Декоративна скульптура «Козак Мамай», 1971 р.

Вони працювали в тандемі, й водночас, були критиками, радниками та помічниками один одному.
Роботи Трегубових стали візитівкою підприємства, а коростенська пластика вирізнялась серед продукції інших українських підприємств своєю виразністю, неповторністю, була близька й зрозуміла людям.

В.  Трегубова, М. Трегубов. Частина десертного набору «Дюшес», 1972 р.

Їх вироби брали участь в різноманітних вітчизняних та закордонних виставках, а самих художників відзначали високими нагородами: у 1970 році Валентина Михайлівна отримала почесне звання «Заслужений діяч мистецтв УРСР», а Микола Семенович у 1983 році – «Заслужений художник УРСР». За високохудожнє використання народних традицій у творах декоративно-прикладного мистецтва художники у 1986 році стали лауреатами Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка.
Порцелянові вироби авторства родини Трегубових до сьогодні мають неймовірний попит, а музеї та приватні колекціонери пишаються їх наявністю у своїх колекціях.

В.  Трегубова, М. Трегубов.Набір для пива «Житомирщина»,  1982 р.

На жаль, на початку двохтисячних фарфорові заводи Житомирської області були доведені до банкрутства, перепрофільовані або закриті, тому навіть найпростіші побутові вироби, які раніше були в кожній родині, стають раритетом. Веселі й живі образи, створені подружжям Трегубових, дають нам можливість краще розуміти епоху та лишатись певними, що любов до своєї справи є складовою справжнього мистецтва.

Текст: Ольга Родічева, завідувачка історичного відділу
Леся Мерунко, старша наукова співробітниця відділу фондів
Фото: Марта Яроцька
В матеріалі також використані фото, надані співробітниками музею

 

2+

Вас це може зацікавити