Facebook icon Instagram icon

Портрет Кольбера

#Місця 24 Грудень, 2018 Автор:

5+

Невдовзі виповнюється 175 років з часу, як був завершений й надрукований в журналі «Історичні алгоритми» роман «Три мушкетери». Розкішно видану книгу ілюстрували гравюрами кращі художники Франції, й тріумфальний її похід почався країнами світу

Сплав історії й пригод, який чарує та бентежить…

І нехай Олександр Дюма доволі вільно обходився з історичними фактами, завдяки йому величезній кількості людей з дитинства відомі імена Людовика XIV, д’Артаньяна та Атоса, Рішельє, Мазаріні й Кольбера…

Завдки роману, величезній кількості людей з дитинства відомі імена Людовика XIV, д’Артаньяна та Атоса, Рішельє, Мазаріні й Кольбера…

Зліва – фото книги 1846 року видання. Справа – портрет кардинала Мазаріні

Жан Батіст Кольбер – французький державний діяч, фактичний голова уряду Людовика XIV, викликає зацікавленість любителів історії. Ще б пак! За його участі були засновані Академія надписів і витонченої словесності (1663 рік), Королівська Академія наук (1666 рік), Королівська академія музики (1669 рік), Королівська академія архітектури (1671 рік). Кольбер створив французький військовий й цивільний флоти, як міністр фінансів сприяв розвитку торгівлі та промисловості, заснував економічні підвалини держави.

Як стверджують історики, вельможа був жорстоким й впертим в досягненні своєї мети, суворим та невибагливим в побуті, проте його правилом було полегшувати податкові повинності бідних коштом заможних. Звичайно, така відома історична персона викликала зацікавленість сучасників, й, зокрема, художників. Всесильний міністр, довірена особа короля Людовика XIV мав шанувальників в колі видатних митців, які не шкодували ані часу, ані зусиль, щоб залишити нащадкам його правдивий, досконалий та зовнішньо подібний образ.
А відтак, з часом було написано велику кількість портретів можновладця титулованими, визнаними при королівських дворах художниками. Це були П’єр Міньяр, Шарль Лебрен, Клод Лефевр та інші. Портретами Кольбера, які створили ці митці, пишаються кращі музеї світу, й Житомирський краєзнавчий музей також має у своїй експозиції портрет видатної постаті. Так званий «парадний» експонується у Версалі – королівському палаці, портрет роботи П’єра Міньяра – в Ермітажі. Писали портрети Кольбера й інші талановиті художники, їх купували шанувальники державного діяча, поціновувачі живопису та музеї. Патріотично налаштовані французи воліли мати образ Кольбера у своїх палацах та маєтках, деякі просто прикрашали ним інтер’єри своїх осель, маючи потяг до прекрасного.

з часом було написано велику кількість портретів можновладця талановитими, визнаними при королівських дворах художниками
Ліворуч – П’єр Міньяр. Праворуч – Філіп де Шампень

Важко сказати, якими почуттями керувались члени відомої в Житомирі родини баронів де Шодуарів, але й вони поповнили свою колекцію портретом вольового чоловіка шляхетної зовнішності. Сталося це приблизно у 1817-1820 роках, коли Станіслав де Шодуар подорожував містами Європи, спілкувався з колекціонерами, відвідував салони та майстерні художників й аукціони антикваріату, збагачуючи своє зібрання мистецьких творів.

Станіслав де Шодуар та його  дружина Елоїза

З цього часу починається давня історія картини, яка є окрасою художнього відділу Житомирського музею. Окремою складовою цієї історії є те, що вже понад 200 років мистецтвознавці не приходять до згоди й намагаються дати відповідь на питання, хто є автором портрета. Мистецька цінність і талант майстра не підлягають сумніву – це видатний портретист! Але хто він?
Картина надійшла до музею у 1919 році з палацу останнього представника де Шодуарів – Івана Максиміліановича і була внесена до каталогу як «Портрет невідомого придворного, часів Людовика XIV».
В книзі «Художнє зібрання баронів де Шодуар у Житомирському музеї» Лідія Дахненко, мистецтвознавиця, розповідає: «Формуючи свою картинну галерею, С.Шодуар керувався власними смаками та уподобаннями. Живопис, що він збирав, призначався передусім для оздоблення інтер’єрів його оселі, для створення атмосфери вишуканого дому аристократа-інтелектуала… Почасти купував твори, які були цінними для нього як доповнення своїх наукових колекцій автографів, нумізматики й сфрагістики. Він намагався створити ілюстровану історію різних держав, народів та відомих людей».

Живопис, що збирав Станіслав Шодуар, призначався для оздоблення інтер’єрів його оселі, створення атмосфери дому аристократа-інтелектуала
Картини з колекції Шодуарів

Можливо цим пояснюється те, що в каталог приватного музею де Шодуарів картина внесена як «Портрет П’єра Корнеля»(?) художника Філіппа де Шампеня. (прим. автора: П’єр Корнель – драматург, творець класицизму у французькій літературі, «батько французької драми»). У 1920-х роках на картину звернув увагу Дмитро Антонов, ініціатор й організатор галереї живопису Житомирського музею. Скрупульозно вивчивши предмет, в тому числі шляхом порівняння, він робить висновок: чоловік, зображений на портреті, – Жан Батист Кольбер. Автор – Клод Лефевр, придворний живописець, учень знаменитого Шарля Лебрена. У портрета є аналоги: «Парадний портрет Ж.Б. Кольбера» у Версалі, «Портрет Ж.Б.Кольбера» авторства К. Лефевра в одному з кращих художніх музеїв Франції, в місті По.
Дмитро Антонов, художник й викладач, ще до більшовицького перевороту 1917 року навчався в Парижі, в приватній художній школі члена Академії мистецтв Фернана Кормона. Його учнями також були: Тулуз Лотрек, ван Гог, Микола Реріх. (прим.автора: до речі, в Житомирі Антонов певний час жив в одному будинку з Олександром Довженком, мав з ним дружні стосунки, вчив малювати).
Про картину Лефевра він пише: «Важко говорити про живопис цього портрету, коли цей живопис на ньому майже зникає і на нас дивиться з полотна цілком жива людина… Художній твір тоді досконалий, коли зникає слід будь-яких зусиль, на нього витрачених».

Ліворуч – портрет Кольбера з Житомирського музею. Праворуч – фрагмент «парадного» зображення

У 1969 році на запрошення музею до Житомира приїхала Ірина Лінник – професорка, головна наукова співробітниця Ермітажу, краща фахівчиня з живопису Рембрандта й Франса Гальса. Серед досягнень І.Лінник – визначення понад 300 раніше невідомих картин в музеях Європи, в тому числі й в Україні. Її авторитет експертки в царині західноєвропейського живопису визнали вчені престижних музеїв: Лувра, Прадо, музеїв Ватикану, тощо.
Після детального аналізу вона зробила висновок: зображено Жана Батиста Кольбера, й вірогідним автором є наближений до короля Людовика XIV Шарль Лебрен. Йому надавалась честь писати портрети членів королівської родини й перших осіб держави. Отже високий рейтинг картини було підтверджено, але змінено авторство. На такий висновок очевидно вплинуло те, що Клод Лефевр був учнем Лебрена, і їхня манера письма, техніка, кольорова палітра напрочуд схожі. Сьогодні портрет Ж.Б.Кольбера є в експозиції Житомирського музею, автором його названо Клода Лефевра(?), але у фахівців музею є припущення, що картину міг створити Ролан Лефевр (?)(1608-1677рр), член Паризької академії мистецтв, котрого свого часу визнали неперевершеним портретистом. Знову, як колись, знак питання на анотаційній табличці свідчить про невпевненість у визначенні автора.

Клод Лефевр був учнем Лебрена, і їхня манера письма, техніка, кольорова палітра напрочуд схожі
Ліворуч – Клод Лефевр. Праворуч – Шарль Лебрен

Ось так! Пошук істини можливий й надалі, і дослідникам належить сказати останнє слово.
А прихильників живопису гостинно чекає Житомирський музей, де експонуються полотна кращих митців Європи, з якими пов’язано чимало історій, що надихають…

Сергій Собчук,
Член Національної спілки краєзнавців України
Анна Собчук, співавтор
Фото з відкритих джерел

5+

Вас це може зацікавити