Facebook icon Instagram icon

Простягнута рука богів

#Місця 6 Квітень, 2017 Автор:

12+

«Мости ніхто не сваритиме: як можна сварити простягнуту руку богів», – казав хтось з визначних людей. Насправді, хіба можна нарікати на те, без чого вже не уявляєш рідне місто?

Ні пора року, ані погана погода не заважають прогулянкам по житомирському пішохідному мосту. І хоч в Житомирі є декілька різних мостів, проте цьому уваги не бракує. Як його тільки не називають: і міст закоханих, і пішохідний, і міст роупджамперів. Стрибають з нього, звичайно, не тільки житомирські сміливці – сюди їдуть з усієї України. Хто б дивувався: другий за висотою міст України спонукає ризикнути. Але тих, хто приходить сюди помилуватись краєвидами, все ж таки більше.

В Житомирі другий по висоті міст України

Власне, так було завжди: спочатку сім’я Шодуарів, власників парку, або поважне панство, яке вони запрошували. Колись «пости» прихильників романтичних прогулянок виглядали дещо інакше. В «Ілюстрованому путівнику  по південно-західній залізниці», виданому у 1897 році, написано: «Річка тече у високих скелястих берегах, які являють собою ряд величних сірих скель, пересічених вертикальними і горизонтальними тріщинами; на виступах зеленіє трава, рясніють квіти; місцями дикі кручі замикають річку, і місцевість схожа на якусь зачаровану ущелину, яку вартують кам’яні велетні»…

Зображення р. Тетерів на поштовій картці 70-х років минулого століття

Приходили на цю красу помилуватися і в радянські часи,  вглядалися у «сіру далечінь» з оглядових майданчиків.

Вид на р. Тетрів в 70-ті роки минулого століття

Зараз вже важко уявити Житомир без пішохідного мосту. Краса Тетерева, старі сходи, побудовані легендарним архітектором Длоугі, круті береги річки, гребля… Все як на долоні!

Фото радянських часів

Будували міст довго та старанно – з 1974 року й аж до 1982. У СРСР все робили «з розмахом», і плани у радянських будівельників також були масштабні: це мав би бути цілий комплекс з двох пішохідних мостів для прогулянок до Монумента Слави. Але не встигли: Радянський Союз розвалився, і будівництво закінчили.

Будували міст довго і старанно
Будівництво мосту

І хоч є більш сучасні або старовинніші мости, вражає та краса, яку можна побачити, коли стоїш посеред мосту. Та і як залишатися байдужим, коли звідси пів-Житомира як на долоні?
Потужні залізяки на висоті 43 метри міцно тримають 200-метрову пішохідну доріжку. Це металеві вантові конструкції, які кріпляться на двох пілонах висотою в 70 метрів.

Унікальне освітлення мосту

Сучасний вигляд

Чи бачив хтось на ньому автомобілі, не знаю. А от велосипедисти доріжку до лісу та Зарічан освоїли. Через міст зручно добиратись і до трас, пробитих для скелелазіння, на протилежному від міста березі Тетерева.
Більше як через тридцять років свого існування після капітального ремонту потужна споруда здобула оригінальну прикрасу – вражаюче освітлення, до монтування якого залучали навіть професійних альпіністів. Нова система підсвічування складається більше як з 200 точок та десятків LED-прожекторів, розміщених на конструкції мосту. Кероване різнокольорове RGB підсвічування динамічне: один колір плавно переходить в інший. Зараз система вдосконалюється, і планується її поєднання зі звуковим супроводом.
Чекати лишається вже недовго. От тоді й позмагається житомирський пішохідний міст за право входити в ТОП найкращих в Україні чи в Європі!

Текст: Оксана Давиденко
Фото: сайт http://zt-grad.blogspot.ru/2016/03/1930-1950-1960-1970.html

12+

Вас це може зацікавити