Facebook icon Instagram icon

«Сильний вітер», або солодкі загадки зефіру

#Місця 14 Липень, 2021 Автор:

2+

Літо – безсумнівно пора ягід. А як же бути тим, хто все одно полюбляє солодощі? Навіть зараз ласуни хочуть чогось більш-менш корисного, легкого, але все ж солоденького. Чи такі смаколики взагалі існують? Виявляється, так! Поетеса Сапфо насолоджувалася такою смакотою у вільний час, для Аристотеля це було джерелом енергії і наснаги для написання промов, а Гіппократ використовував смакоту для лікування. Знаєте, про що мова? Все це про знайомий нам з дитинства зефір

Історія зефіру повна загадок і дивних відкриттів, дізнаючись про які ви можете змінити погляд на ці солодощі. Хай там як, але дивні історії завжди смачніше, особливо, якщо вони загадкові.
Про батьківщину Де справжня батьківщина зефіру? Давня Греція, Азія, Франція? Історія замовчує, хто першим винайшов ці смачні й корисні солодощі. Зупинимось на тому, що рецепт ніжного десерту відомий з сивої давнини, і до нашого часу він дійшов практично в історичному вигляді. Відомо одне: наші пращури також смакували зефіром. Цікаво було б подивитись на свою прабабусю, яка колись маленькою дівчинкою на свято скуштувала дивні солодощі, або на дідуся, який пригощав ним свою наречену. Запитайте, яким був зефір у часи їхньої молодості. Навіть якщо не дізнаєтесь нічого нового про продукт, але знання з історії власної родини точно поширите.


Про назву Ті, хто називає зефір «божественною» смакотою, майже не помиляються. Не поспішайте скептично посміхатись. Існує легенда, яка пов’язує ці солодощі з Давньою Грецією: у давньогрецькій міфології Зефір – бог сильного вітру. І хоч ніжний десерт ніяк не асоціюється з буревієм або сильними поривами вітру, виходить, що дещо «божественне» у ньому є. Принаймні для ласунів.
Про властивості Ще одна легенда твердить, що про зефір у Давньому Римі знали лікарі. Наприклад, Соран Ефеський, який переклав латиною медичні трактати Гіппократа. Тоді ж світ дізнався, що відомий цілитель, який увійшов в історію як батько медицини, описав «лікувальний рецепт». Виявилось, що Гіппократ радив зефір післяопераційним хворим для відновлення фізичних й душевних сил.


Про рецепт Є у зефіру й слов’янські «родичі» – пастила, яку колись виготовляли наші предки. Є згадки, що у 14 столітті її робили з яблук сорту «Антонівка» та звичайного меду, а згодом почали «для краси» додавати яєчний білок – хотіли позбутися кольору іржі, який виникав через процес окислення яблук. Вже значно пізніше, у 19 столітті, замість меду в пастилу почали додавати цукор. Але завершальний крок у створенні десерту зробили французькі кулінари, які додавали збитий яєчний білок просто у яблучне пюре. Фактично ця послідовність стала рецептом класичного зефіру.
Про якість Яблука, цукор, збитий яєчний білок – основні інгредієнти при виробництві зефіру, проте сьогодні у його виготовленні важливішою є технологія виробництва. Для масового виробництва потрібні і якісна сировина, і сучасне обладнання. Яблучне пюре, з якого виготовляють готовий продукт, має бути насиченими пектинами і сухими речовинами, а процес збиття суміші – довшим і ретельнішим.


Про виробництво Процес починається з виготовлення яблучного пюре, яке потім змішують з яєчними білками. Усі складові поєднують поетапно, в процесі збиття дають можливість насичення суміші киснем – кришку міксера трохи відкривають.  Також у домашніх умовах господині додають агар-агар – природну суміш полісахаридів. Закінчують процес додаванням гарячого сиропу. Потім готовий продукт сушать, за бажання додають глазур чи шоколад. В Україні багато фабрик виготовляють зефір, але цей продукт можна приготувати і вдома або купити у кав’ярнях, які також готують його самі.


Від редакції До чого це ми? Свіжий або виготовлений у домашніх умовах зефір неймовірно смачний, і тепер ви знаєте про нього все. Ну, чи майже все – лишається скуштувати. Подаруйте собі і своїм близьким приємність: скажіть добрі слова та пригостіть смакотою. І тоді у смаколика точно з’явиться лікувальний ефект!
Текст: Інна Жур
Фото з відкритих джерел

2+

Вас це може зацікавити