Facebook icon Instagram icon

Вікторія Кучерук: «Мені пощастило, бо кожного дня я йду на роботу, яка мені подобається»

#Люди 19 Вересень, 2020 Автор:

1+

Коли перші ознаки хвороби даються взнаки, ми не завжди йдемо до лікаря. Іноді кваліфіковану пораду ми отримуємо від фармацевтів. Вікторія Кучерук, яка працює в одній з аптек міста, поділилась з редакцією Zhytomyr.Travel думками про важливість своєї професії та привітала колег з професійним святом – Днем фармацевта

«Я пишаюся роботою, і мені все подобається. Я на своєму місці, де відчуваю себе немов риба у воді. Мені пощастило, бо кожного дня я йду на роботу, яка мені подобається»

«В дитинстві я заходила в аптеку і дивувалась: як в голові людини може вміститись така кількість назв препаратів, хвороб»

«Коли була маленькою, хотіла бути лікарем. Мені взагалі дуже подобалась медична сфера, а коли дізналась про фармацію як науку, то ще більше захопилась. В дитинстві я заходила в аптеку і дивувалась: як в голові людини може вміститись така кількість назв препаратів, хвороб. Мені чомусь здавалось, що це ціле море чи океан назв (Сміється). І це настільки мене цікавило, що я захопилась»

«Колись я своїм батькам сказала, що мені подобається хімія, у мене з нею гарний «коннект», і я хочу вступати до фармацевтичного коледжу. Вони мене зрозуміли, підтримали й сказали: «Ми бачимо, що це твоє. Спробуй». Після закінчення 11 класу я лише у фармацевтичний коледж подавала документи, бо саме цього хотіла. І все вийшло»

«Навчання в коледжі дуже різниться від навчання в школі. По-перше, навантаження. По-друге, обсяг інформації. За два роки в наші голови вклали стільки інформації, як за всі роки в школі. Проте це зовсім інший рівень, чесно. Для мене на першому курсі це був такий емоційний вибух: абсолютно все нове. Хімію я любила ще зі школи, але у коледжі це п’ять різних хімії, експерименти, лабораторні. Ти просто дивишся іншим поглядом на всі ці реакції, перетворення… І закохуєшся. Припустимо, бачимо білий розчин, а тоді одна капелька речовини – і розчин робиться рожевим. А ти сидиш і дивишся, як все відбувається. Це надзвичайно приваблює. Для мене це виглядало як фокуси чи якась магія»

«Пам’ятаю, як приходила влаштовуватися на роботу. Було дуже страшно: ручки трясуться, ніжки трясуться. Тобі питання ставлять, а ти боїшся відповідати – неймовірні емоції. Потім пішла на стажування у свою першу аптеку і працюю вже чотири роки»

«Для спеціаліста в будь-якій сфері важливий рівень професійності. Зараз я навчаюсь заочно, але все одно це можливість отримувати нову актуальну інформацію. Я хочу пов’язати своє життя з фармацією назавжди. Реально, мені подобається працювати в аптеці. І тому я хочу бути певна, що через десять, двадцять років я залишусь професіоналкою у своїй сфері. Тому вища освіта потрібна. Потрібний постійний розвиток – нова інформація і постійна практика, яку сидячи вдома не здобудеш»

«Для спеціаліста в будь-якій сфері важливий рівень професійності»

«Найважливіші речі у моєму житті – це сім’я, внутрішній спокій, здоров’я і розвиток. Внутрішній спокій, напевно, приходить з віком»

«З часом починаєш виконувати завдання спокійно, адаптуєшся до всього. До нас приходять різні люди з різним характером. З часом ти вчишся розуміти кожного клієнта. Не все подобається в деяких ситуаціях, бо робота в аптеці – це сфера обслуговування. Ми мусимо усвідомлювати, що людина має йти від нас задоволеною, отримавши кваліфіковану допомогу. Неважливо, чи це бабуся, чи молода людина. Ми маємо вміти знаходити певний компроміс у спілкуванні і виконувати свої обов’язки. Це непросто, особливо на початку. Я приходила додому і говорила батькам, що дуже складно, але ніколи не було бажання кинути. Я знала, що це моє, і робота мені подобається»

«Мене найбільше дратує відсутність елементарної ввічливості людей чи навіть хамство. Іноді забувають про те, що у нас працюють спеціалісти з вищою освітою, з високим рівнем знань. Цим страждають і люди 15-20 років, і старенькі – поваги бракує взагалі. Проте я ніколи не відповідаю на зло злістю, завжди бажаю гарного дня і зичу, щоб людям допомогли ліки. Напевно, вихована людина зрозуміє сутність моїх слів і зробить висновки, якщо вона себе неправильно поводила. В житті ситуації бувають різні: можливо людині хтось зіпсував настрій або щось прикре сталось в її житті. Головне, не відповідати на злість і хамство, не брати на себе цю енергію. За чотири роки ніхто не вибивав мене з колії – я приходжу з гарним настроєм на роботу, і з ним йду додому»

«У соцмережах не пишу пости про свою роботу, бо вважаю, що це не потрібно. Але якби у мене був свій блог, я б писала про веселі історії на роботі. Мені смішно, коли люди перекручують назви або вигадують свої. Був у мене випадок рік тому, але, напевно, запам’ятається на все життя. Приходить до мене чоловік і каже: «Дайте мені препарат від шлунка». Питаю: «А як називається?» Він мене запевняє, що стовідсотково на літеру «Ф». Після десятків перелічених назв препаратів «на «Ф» пропоную зовсім інший. Чоловік радісно вигукує: «Ось він!» І така ситуація зовсім не рідкість»

«Якщо бувають непрості дні, мотивую себе вірою в те, що завтра буде набагато краще. Дні різні бувають, але справа не у помилковому виборі професії чи якихось інших причинах. Просто я знаю, що все буде кльово! От і вся мотивація»

«Якщо бувають непрості дні, мотивую себе вірою в те, що завтра буде набагато краще»

«У нас в мережі сучасний підхід до персоналу – нам постійно створюють умови для розвитку, організовують тренінги, відеотрансляції з представниками медичних закладів, з експертами. Впродовж місяця може бути два-три тренінги, консультації. Ми спілкуємось з лікарями: педіатрами, терапевтами, які проводять лекційні заняття. Вони розповідають про конкретні хвороби і вплив тих чи інших препаратів на людину, а ми використовуємо цю інформацію в роботі. І це такий бонус для наших клієнтів. Насправді мати сучасні знання – це дуже круто! І взагалі моя робота у мене асоціюється зі стабільністю»

«Хоч з’являються нові технології і існують аптеки, де роботи підвозять препарати, я впевнена, що професія фармацевта не зникне. У нас є живий діалог з клієнтом. Нехай ти прийдеш в аптеку, натиснеш кнопку, обереш препарат, і робот тобі його підвезе. Нехай навіть робот може надати інструкцію до препарату, але тільки фармацевт надасть рекомендації або ж поспівчуває. Це та діяльності, де людині потрібна тільки людина, але ніяк не робот»

«Іноді фармацевтам приходиться виконувати не тільки професійні обов’язки, наприклад, як у часи карантину. Тоді якось люди змінились: всі були дуже налякані, стурбовані. Коли пішли чутки, що простий жарознижувальний засіб лікує від усіх хвороб, до нас масово почали приходити й вимагати по 20-30 упакувань. Нам тоді теж було трохи дивно і лячно, але нічого. Ми намагались підтримувати, пояснювати. Паніці точно не піддавались. Взагалі карантин напевно всіх нас перевірив на витривалість»

«Мені здається, що в Житомирі найкращі аптеки. Я чомусь помічаю різне обслуговування по інших містах і бачу контраст. В нашій мережі одним зі стандартів є гарне ставлення до людини, і наше обслуговування спрямоване саме на це. Також у нас дотримуються стандартів щодо зовнішнього вигляду на робочому місці, а в інших аптеках бачила і розстібнуті халати, і незібране волосся, і занадто яскравий манікюр. У нас є чіткий алгоритм дій, стандарти, і це для мене виглядає як гарна командна робота»

«Думаю, що фармацевт – це права рука лікаря. Ми маємо не менше знань, просто в іншій галузі»

«Успіх – це коли ти сама себе поважаєш, коли тобі подобається те, чим займаєшся, коли у тебе є знання, якими можеш комусь допомогти… Я знаю, яким хочу бачити своє майбутнє через десять років: розвиватись, навчатись, щоб з часом очолити аптеку. Я не буду занадто суворою, бо люди не за це поважають. Хочеться працювати в колективі, де люди поважають одне одного і йдуть на роботу з радістю. І я просто вірю, що все так і буде»

«Успіх – це коли ти сама себе поважаєш, коли тобі подобається те, чим займаєшся»

«Колегам у день професійного свята бажаю, щоб не брали на себе негатив і прагнули бути щасливими. І звичайно здоров’я!»

Текст записала Інна Жур
Фото: Марта Яроцька

1+

Вас це може зацікавити