Facebook icon Instagram icon

Володимир Крот: «Якщо хтось думає, що у міні-футболі менші навантаження, то він помиляється»

#Люди 18 Жовтень, 2017 Автор:

4+

Футбол – це вид спорту, який майже нікого не залишає байдужим. Багато хто полюбляє ганяти м’яча сам, хтось емоційно спостерігає за грою, а хтось займається навчанням майбутніх професійних спортсменів. Володимир Крот тренує маленьких футболістів, які починають свою спортивну кар’єру у футзалі. До речі, цей молодий вид спорту стрімко розвивається та поширюється світом  

«З самого дитинства я захоплювався футболом. Перші тренування почав у Талінській ДЮСШ, під керівництвом Реброва Віктора Миколайовича, але закінчував навчання вже у Житомирській СДЮШОР у 1995 році.  Нашим тренером був Сацюра Микола Петрович, на жаль, в живих його вже немає. Після школи вступив у військовий інститут, але там якось з футболом не склалося, і в цьому напрямку я тоді не розвивався. Можна було йти у цивільний виш, але я обрав саме військовий. І сподівався одночасно розвивати і навчання, і спорт. Але не вийшло – законсервував свої футбольні здібності»

«З самого дитинства я захоплювався футболом»


«Потім грав у футбол по можливості, а в 2003 році познайомився з Олександром Грінем, Костянтином Кожановим, Миколою Кириловичем та Олександром Левченком. Грали разом на вихідні у футбол та спілкувалися. Граємо й до сьогодні, але зараз намагаємось досягти професійного рівня, прагнемо навчатись»

«Наш клуб називається   ІнБев-Житомир. Біографія клубу почалася з 2001 року, сьогодні є великі досягнення: команда двократний чемпіон міста Житомира з футзалу, фіналіст Кубка України серед аматорів з міні-футболу та серед команд першої ліги, бронзовий призер міжнародного турніру «FAN CUP-Budweiser» в Бразилії, володар першого літнього Кубка м. Житомира з футзалу та багато інших. У 2015 році ФК «ІнБев» був нагороджений відзнакою національного Олімпійського комітету України як найкращий клуб Житомирської області»


«Структура клубу ІнБев-Житомир розвинута, у нас є декілька команд, які представлені у різних чемпіонатах. У вищому дивізіоні України – ФК «ІнБев\НПУ», в чемпіонаті Житомира –  ФК «ІнБев» й ФК «ІнБев-2», але це не все. Окремий напрямок у структурі – розвиток дитячо-юнацького футзалу. Цього року ми плануємо представляти Житомир у чемпіонаті України з футзалу серед дітей 2007-2008 років народження з командою ФК «ІнБев Junior», і це буде вперше»
«Існує світова практика, коли дитина з 4-5 років починає грати у футбол в залі, то таким чином вона готується до великого футболу. Тобто спочатку отримує необхідну фізичну підготовку та отримує певні навички»

«У мене було багато однодумців. Наприклад, Михайло Соколовський. Ми колись в розмовах згадували про своє дитинство, чого нам не вистачало, в чому прагнули кращого. Я ділився своїми думками, а він своїми, пригадували власний досвід. Коли я жив у Прибалтиці, Азербайджані, бачив те добре, що можна б було використати й у нас. Ми розуміли, що треба готувати молоде покоління до великого футболу, що у нас були в цьому прогалини, що  методика трохи відстає. І дуже хочеться це підтягнути»

«Ми розуміли, що треба готувати молоде покоління до великого футболу»


«Зараз, дякуючи  Костянтину Кожанову та Миколі Кириловичу, ми вже доросли до того, що можемо орендувати залу та вкладати у розвиток саме дитячого футзалу. В цьому році ми підписали меморандум про співпрацю з міським головою С. Сухомлином. Є у нас ще команда Екстра ліги, це найвищий дивізіон, професійні гравці. І все це ми зараз активно розвиваємо»

«Колись мені пощастило побувати  на семінарі, який проходив в Івано-Франківську. Проводили семінар представники клубу «Livorno». Потім була інформація про ліцензування тренерів від Федерації футзалу. А тоді все для мене систематизувалось, і я зрозумів, що треба навчатись»

«У грудні 2016 року пройшов спеціальне навчання у Федерації футболу України на базі Федерації футзалу та отримав диплом категорії С. Тепер маю право тренувати дитячі й аматорські колективи на території України. В мене був й досвід, й певні знання, але тут важливо було все систематизувати»

«ФІФА, завдяки співробітництву з Федерацією футзалу, втілює свої методики й технології тренування дітей та молоді. Наша подальша мета – організація дитячої футзальної спортивної школи, що потім вплине на розвиток футболу в Україні»

«Наша подальша мета – організація дитячої футзальної спортивної школи»


«З дітьми мені дуже подобається працювати, в них мозок повністю готовий до сприйняття інформації. Якщо доросла людина має свій досвід, якісь знання бере, а якісь відкидає, то дитина сприймає все, чому її навчають. Особливо, коли дитина сама хоче, а не тоді, коли батьки наполягають чимсь займатись. Саме такі діти швидше все опановують»

«У нас всього 16 вихованців, з якими працюють четверо тренерів. Є головний тренер – Михайло Соколовський, я  тренер з футзалу, тренер з фізичного виховання – Людмила Тібейкіна, тренер з фітнесу – Ірина Соколовська. Хоч зараз у нас  займаються лише хлопці, але ми плануємо, що дівчата також будуть. Є багато дівчат, котрі б хотіли навчатись грати у футбол, але вони не знають, куди звертатись. Зараз жіночий футбол дуже стрімко розвивається, й ФІФА рекомендує здійснювати набір дівчат та хлопців й до 12 років  тренувати їх в одній команді. Є спеціальні методики для тренування змішаних команд. І хоч з травня ми почали тренувати тільки хлопців, але надалі плануємо розвиватись»

«Коли ми планували відкриття групи, ми розуміли, що майже всюди заняття у нас за гроші. Сім’ї з мінімальним бюджетом не можуть собі дозволити платити за навчання великі кошти, а талановита дитина не може займатись та проявити себе. Але керівництво клубу вирішило, що ті, кого ми наберемо, обов’язково мають займатись. Плата у нас суто символічна – 150 грн. на місяць. Це зараз не гроші, тим більше, що витрачаються вони все одно на те, що потрібно дітям: екіпіровка, святкування днів народжень або інші корпоративні потреби»

«У нас є традиція: кожній дитині на день народження ми готуємо подарунок. В цьому році, наприклад, ми кожному дарували металеві пляшечки для води. Потім батьки збираються разом, купують солодощі, чай. Так всі разом і святкуємо. Футзал – це спільнота, спілкування. В команді 16 дітей, а ще батьки. Всі гуртуються завдяки спільній ідеї та спільній меті»

«На даний момент у нас одна мета: різнобічний розвиток дитини»


«На даний момент у нас одна мета: різнобічний розвиток дитини за допомогою сучасних підходів, найновіших методик. У нас на тренуванні з дітьми відпрацьовується одразу чотири дисципліни: фізична підготовка, фітнес, тактика та техніка футзалу. Дитина отримує багато інформації, опрацьовує її й має можливість гармонійно розвиватись»

«Як правило, якщо чиновники виділяють кошти на спорт, хочуть, щоб дитина одразу показала результат. В європейських країнах такого підходу немає. Там дитина просто розвивається. Є навіть такі моменти, коли в дитячих матчах рахунок не ведеться, щоб дітей не травмувати. Тут головне – сам процес розвитку. Подобається дитині грати у інший вид спорту, наприклад, баскетбол – нехай. Там і координація, і силові навантаження тренуються через ігрову практику. Подобається у футбол? Добре, розвиваємо завдяки футболу чи футзалу»

«Дітей треба виховувати через футбол»


«Якщо хтось думає, що футзал, міні-футбол, а значить менше навантаження, то він помиляється. У нас навантаження не менше, просто зовсім інакше розподіляється. Багато залежить від покриття, яке у залах жорсткіше; пересування гравців динамічніше; рух м’яча швидший; часу на прийняття рішення менше. Від цього навантаження більше, й суглоби більше страждають»

«Дітей треба виховувати через футбол. Чим мені особисто подобається гра? Розумінням того, що ти не один. Це командна гра, а ти частина команди. І кожен з членів  колективу має робити свій внесок задля досягнення спільної мети. Це важливо і для футболу, і для інших видів спорту, і для сім’ї, і для країни. Ти маєш відчуття спільноти»

«Я сподіваюся, що скоро в Житомирі будуть нові видатні футбольні імена!»

«Я сподіваюся, що скоро в Житомирі будуть нові видатні футбольні імена!»

Текст записала Оксана Давиденко
Фото: Ірина Парфенюк

4+

Вас це може зацікавити