Facebook icon Instagram icon

Як ворожити на Андріївські вечорниці: ТОП-5 способів

#Події 12 Грудень, 2020 Автор:

1+

Андріївські вечорниці  – це не тільки вареники з різними смачними начинками. Це вечір цікавих і страшних історій, ворожіння, бешкетування і звичайно ж відлуння щасливого сміху. День Андрія Первозваного, або ж свято Калити, є найбільш таємничим і загадковим серед усіх інших календарних свят українців. Ми пригадали традиції святкування Андріївських вечорниць. Тепер замислюємось: а чи не спробувати?

Чи готові ви відновити старі звичаї й обряди, аби відчути справжній дух свята? Колись саме у цей день молодь збиралася в хатині старшої жінки, аби веселитися, ліпити та варити вареники, розповідати історії, співати пісень і звичайно ж ворожити на заміжжя та щасливу долю.


Ворожіння 1 Колись у Андріївські вечорниці панянки зрізували гілочку вишні й ставили її у воду. Якщо та до Різдва розцвіте, то дівчині варто було чекати цього року сватання або ж заміжжя. А якщо ні –  ще рік вона мала дівувати. Не всі наважувались ворожити таким способом, бо люди вірили, що це може стати своєрідним «прокляттям вишневої гілки», адже цвісти вишні в січні не властиво. Тому старожили роду говорили молодим: «Як легко цвісти вишні в січні, так буде легко жити дівчині». Лише найбільш сміливі дівчата дозволяли собі ворожити на вишневій гілці. Вірити чи не вірити у забобони – ваша справа, але будьте обачними. Хтозна, що тій вишневій гілці заманеться?
Ворожіння 2 Більш безпечним та поширеним був спосіб ворожіння на випіканні маленьких пиріжків круглої форми, або ж балабушок. Кожна з дівчат самостійно випікала свій пиріжок, але за особливої умови: для замішування тіста вона мала принести воду з криниці в роті. Юнаки в цей час повинні були розсмішити дівчат, щоб ті не змогли принести воду для тіста. Коли балабушки витягали з печі, то в хату запускали собаку чи кота. Першою мала вийти заміж та дівчина, чию балабушку улюбленець з’їсть першою. Ми не перевіряли, чи на Google Map є криниці і як воно – йти з повним ротом води у масці, проте це може бути весело. Поділіться, якщо спробуєте.


Ворожіння 3 Щоб дізнатися, хто вийде заміж найпершою, дівчата ставили свої чобітки по черзі «ланцюжком», переставляючи їх від віддаленого куту кімнати до порогу. Чий чобіток першим переступить поріг хати, та першою і візьме шлюб. Це взагалі просто! І хоч чоботам, кросівкам, черевикам не потрібно дотримуватись соціальної дистанції, дівчата, які вирішили так розважитись, мають не забувати про карантинні реалії.
Ворожіння 4 У Андріївські свята тішились ті, кому кортіло дізнатися ім’я майбутнього чоловіка. Для цього дівчата ліпили вареники, у які замість начинки вкладали листочки з написаними чоловічими іменами. Серед відварених вареників витягали один. Яке ім’я знайде дівчина всередині – так зватимуть ї долю. Ох, як же цікаво дізнатись, чи не розвариться папірець… І які гарантії, що те ворожіння збудеться, якщо навіть серед друзів у ФБ немає людини, ім’я якої ви написали для приколу? Але можна спростити задачу: вийти на вулицю та запитати ім’я першого-ліпшого чоловіка. Вірять, що саме таким буде ім’я нареченого.


Ворожіння 5 Ще один спосіб для допитливих та охочих вийти заміж – написати 12 записок з чоловічими іменами, обов’язково один папірець без імені та покласти їх під подушку. Вранці діставайте один листок і читайте. Є ім’я? Тоді готуйтесь до зустрічі з обранцем. Якщо ж дістанете чистий листок, то готуйтесь присвяти наступний рік іншим шляхам самореалізації.
В той час, поки незаміжні дівчата ворожили в Андріївську ніч, хлопці бешкетували в їх дворах – знімали ворота чи хвіртки. Робилося це як тонкий натяк на те, що дівчина подобається, а перешкоди до шлюбу з нею знято. Історія замовчує, які саме  використовували інструменти при подібних натяках. У наш час ми б не радили активним наслідувачам традицій сповіщати про свої наміри посяганням на майнові права. Хоча хтозна: може й знайдеться та, чиє крижане серце розтане від традиційно-національного креативу. Головне, щоб чоловіки тверезо усвідомлювали наслідки.


У цей диво-вечір жінки з чоловіками старшого віку зазвичай милувались молоддю та ділились розповідями про власні пригоди, не оминаючи обряд кусання Калити.
І хоч як там не проводили Андріївські вечорниці наші пращури, вони точно вміли веселитись та радіти життю. І нам того треба вчитись, особливо сьогодні. З святом вас!

Текст: Інна Жур
Фото з відкритих джерел

1+

Вас це може зацікавити