Facebook icon Instagram icon

Як житомиряни Лемківщину вивчали

#Місця 22 Листопад, 2019 Автор:

1+

Ви хоч раз у житті були в експедиції? Студентам з України та Польщі пощастило: у молодіжному таборі «Сарепта» у жовтні молоді дослідники з Житомирщини організували науково-етнографічну експедицію «Шляхами Лемківщини: історія, мова, культура»

У селі Новиця (Польща), на місці, де раніше жив відомий український лемківський поет Богдан-Ігор Антонич, 20 студентів досліджували історію та вивчали мову, фольклор й звичаї представників однієї із українських етнографічних груп ‒ лемків. Надзвичайно цікавими були відвідини об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – Церкви Святого Якова Молодшого (1604 р.) та дерев’яної Церкви Покрови Пресвятої Богоматері (1653 р.). Вразили дослідників також й найбільший музей просто неба у Польщі – музей Народної Архітектури та музей лемківської культури та лемківської Стіни плачу. Молодь завітала до селища Команча, де познайомилися з пані Дарією Боївкою – майстринею, яка виготовляє одяг із лемківськими кроями та візерунками. Учасників експедиції вразила приватна галерея народної майстрині.


«Під час експедиції у мене було магічне відчуття. Цікаво було поговорити з поляками. Ми обговорювали з ними різні теми, зокрема, політику, культуру лемків та місця, які ми відвідали. Увечері ми часто збиралися біля вогнища та співали пісень, як українських, так і польських. Дуже радий, що взяв участь в експедиції. Отримав масу приємних спогадів та емоцій», – згадує учасник експедиції Андрій Мельник.
«Ми побували у багатьох церквах та храмах. Я зрозуміла, що культура лемків має багато у чому схожа з традиційною українською культурою. Сподобалося ставлення поляків до гостей: вони всі були відкриті до нас, з повагою ставились до наших думок. Упевнилася, що лемки зберегли свою автентичність та цінність для історії», – поділилась враженнями Анна Петровська.


Якою є наша мова, традиції? На це питання молодь шукала відповіді у матеріалах, зібраних під час експедиції. Результати проєкту, який організувала ГО «Студентський клуб», не тільки у нових знаннях про історію, мову, фольклор, вірування та звичаї лемків. Надалі все побачене й почуте сприятиме усвідомленню значущості народних традицій та мови, а згодом стане основою майбутніх наукових робіт, статей та публікацій.


Такі ініціативи в рамках українсько-польських обмінів студентською молоддю формують не лише повагу до минулого. Ми вчимося поважати себе, свою автентичність, свою історію й мову, розуміємо, як важливо берегти й цінувати власні культурно-історичні надбання, маючи повагу до сусідів.

Текст: Олег Полонський
Фото: Юрій Вінніченко

 

1+

Вас це може зацікавити