Facebook icon Instagram icon

Загадкова Житомирщина: Волинський Єрусалим приймає паломників з усього світу

#Місця 30 Серпень, 2019 Автор:

1+

Цвинтар в уяві багатьох викликає не завжди приємні асоціації. Проте багато європейських міст плекають їх, перетворюючи на здобутки культури. Наприклад, на території Берліна є понад 20 кладовищ. Ці зони перетворені в паркові: зручними алеями в затінку розлогих дерев гуляють люди. Чи може такий об’єкт, як цвинтар, скажімо, у Бердичеві стати топовою зоною для відвідування туристів? Може. І навіть вже набув популярності, щоправда, в окремих груп туристів. Отже, помандруймо у майже центр міста Бердичева і завітаймо на закритий єврейський цвинтар (кіркут), який став місцем паломництва сучасних хасидів

Невеличкий районний центр на шляху із Житомира до Вінниці – містечко Бердичів – уважається містом чотирьох культур. Віддавна органічно та мирно тут співіснували українці, євреї, поляки та росіяни. У середині 18 століття у місті із 72 тисяч зареєстрованого населення 50 тисяч – це були євреї. На той час у Бердичеві нараховувалося понад 80 синагог. Це дало підстави називати місто Волинським Єрусалимом. Отож і не дивно, що із північного боку воно обмежувалося єврейським кладовищем. Сьогодні це місце дивує око як бердичівлян, так і гостей, адже межа міста посунулася далі, утворивши райони шкірзаводу, м’ясокомбінату та площі Седлєцької, а ближче до центру уважно поглядає на людей незвичайними могильними плитами старий єврейський цвинтар. Він надійно оберігає історію, її таємниці, які завжди цікавлять допитливих відвідувачів.

ближче до центру уважно поглядає на людей незвичайними могильними плитами старий єврейський цвинтар

Бердичівське кладовище почало діяти на початку ХІХ століття. Останнє поховання датується 1973 роком. Після того кладовище закрили. Сьогодні ж цвинтар став об’єктом досліджень науковців з інших країн, які розшифровують написи на могилах, а їх тут нараховують понад 10 тисяч.

Що ж притягує сюди туристів?
Ключовим на цвинтарі був і залишається мавзолей рабина Леві-Іцхака Бен Меїр Бердичівського, побудований на кошти американського мецената. Леві-Іцхак був лідером хасидизму на Волині у кінці 18 – на початку 19 століття, а нині вшановується як святий. В основі його вчення – глибока віра в універсальну єдність Бога і світу, а також те, що й донині Бог продовжує своє творіння світу.

Ключовим на цвинтарі був і залишається мавзолей рабина Леві-Іцхака Бен Меїр Бердичівського

Ліворуч від цадика поховані його учні, а праворуч – його родина. Над могилою Леві-Іцхака постійно горить свічка та встановлена урна для листів і звернень. Уважається, що щира молитва допоможе здійснити найсокровенніше бажання того, хто просить. Усипальниця стала місцем постійного паломництва хасидів з усього світу. Тисячі вірян-юдеїв щороку відвідують це місце, вклоняючись могилі Леві-Іцхака. Вони везуть із собою в дарунок книги переважно релігійного змісту, які поповнюють стелажі по обидва боки усипальниці.

Цікаво, що мацейви (надгробки) на цвинтарі переважно мають форму валянка зі ступнею, обов’язково поверненою на захід, деякі виготовлені у формі дерева зі зрубаними гілками та оздоблені рослинними символами. Якщо символіка дерева є більш-менш прозорою, то щодо тлумачення символу валянка виникає чимало запитань. Виявляється, все доволі просто. Де б не знаходилися євреї у світі, на місці поховання встановлювали саме такий пам’ятник, який означав наступне: нога єврея ступає по Землі й всюди залишає свій слід.

надгробки на цвинтарі переважно мають форму валянка зі ступнею, обов’язково поверненою на захід

Охороняє цвинтар та усипальницю поважний Григорій Маркович Драгільов. Уже понад 20 років без відпусток Григорій Маркович надійно зберігає таємниці кіркута. Він жартує: «Единственный отпуск у меня – это отпуск грехов…»
Чоловік ділиться, що по-справжньому відпочити може лише в шабат (у суботу), адже всі інші дні та ночі старанно супроводжує вірян до мавзолею. Рідко якої ночі йому вдається поспати, адже хасиди заїжджають в Бердичів переважно в темну пору, а перше їхнє завдання – вклонитися славетному цадику та помолитися у його усипальниці.

Лише у вересні через Бердичів щороку проїжджає 25-30 тисяч юдеїв. Вони прямують до Умані, аби відсвяткувати Рош Гашана (єврейський Новий рік) та поклонитися могилі одного із засновників хасидизму цадику Рабі Нахману (цьогоріч це свято відзначатимуть із 29 вересня до 1 жовтня). Кожен із паломників вважає своїм обов’язком відвідати місця поховання шанованих цадиків, аби очиститися і притягнути до себе успіх та щастя на увесь рік. Саме тому бердичівський кіркут – топове місце для хасидів.
На бердичівському кладовищі поховані не лише місцеві євреї, а й чимало відомих юдейських релігійних діячів, цадиків та рабинів з інших міст. Це наповнює цвинтар особливою енергетикою та атмосферою. Коли гуляєш між дивакуватими надгробками, роздивляєшся оригінальні символи та намагаєшся вчитатися в незрозумілі, але елегантні літери ідишу, відчуваєш душевний спокій та якось самі собою впорядковуються думки, викристалізовуються ідеї та формуються плани.
Нинішній Бердичів різниться від міста часів 18 століття, проте тисячі хасидів з усього світу прокладають свої маршрути через невеличке місто, аби вшанувати пам’ять одного із найвідоміших цадиків у світі, надихнутись та залишити у своїй пам’яті спогади про гостинний Бердичів та святі місця.

тисячі хасидів з усього світу прокладають свої маршрути через невеличке місто, аби вшанувати пам’ять одного із найвідоміших цадиків у світі

А всі охочі насолодитися спокоєм, несподіваною цвинтарною красою та врівноваженою енергією можуть відвідати один із найоригінальніших туристичних об’єктів на Житомирщині – єврейське кладовище.

Людмила Кицак
Фото: Євгеній Кірмуц

1+

Вас це може зацікавити