“Той дім, в якому, здавалося мені, ми жили завжди, був розташований у вузькому провулку, що вибігав на невеличку площу… Двір наш був затишний і тихий”, – навряд чи сучасний мегаполіс подарує комусь такі спогади.

А в Житомирі ви зможете відчути колорит епохи доби Володимира Короленка, якого ми пам’ятаємо за повістю “Діти підземелля”.

Доля маленьких героїв повісті “Діти підземілля” трагічна

Хочете почути розповідь про життя житомирського українсько-польського бомонду початку ХІХ століття? Прошу до літературно – меморіального музею письменника.

Миргородський козачий старишина дав початок роду письменника

Миргородський козачий старшина Іван Король дав початок роду. Може саме тому батько Короленка і став суддею. Його дружина, Евеліна Йосипівна, була польською дворянкою.
Уявіть собі тихі вечори житомирської еліти, яка збиралася у домі судді: вишукані страви, ошатні сукні, солідні чоловіки, цікаві розмови. Не варто чекати машину часу, це дивне відчуття вас чекає тут в музеї.

Про що говорила у домі судді житомирська еліта?

Про що говорять інтелігентні люди? Звичайно про мистецтво, книги. В сім’ї Короленків була надзвичайна бібліотека, її варто побачити на власні очі. На старовинному вишуканому бюро – зібрання рідкісних книжок польською мовою, видання історичних романів польських авторів, твори Адама Міцкевича і переклади польською мовою французьких письменників ХVIII-ХІХ століття.

Житомирянин Короленко відомий далеко за межами України. Але посмертний зліпок руки має небагато видатних українців. Саме на нього варто подивитись в музеї.
Відчути Житомир, зазирнути в його минуле можна й по дорозі: Старовільська вулиця ще зберігає колорит.

Відчуйте Житомир, зазирніть в його минуле

Від самого центру, Майдану Перемоги, всього одна зупинка. Що ж до ціни, то вона по гаманцю взагалі не вдарить: квиток для дитини – 5 грн, дорослому – 10 грн.

Фото: Сергій Григорчук

Текст: Катерина Домс