Facebook icon Instagram icon

Маленькі історії від житомирських річок

#Місця 22 Серпень, 2017 Автор:

11+

Житомирщину здавна називали Волинською Швейцарією за її мальовничі скелясті береги та чисті й спокійні річки. «Вода – це життя», – стверджували латиняни, підкреслюючи важливість водних ресурсів в житті людини. Але не тільки людина не може жити без води, місто також росте й розвивається краще, коли поруч нього є море, озеро чи річка. От і в житті Житомира вода відігравала роль живильного джерела і дала місту поштовх для економічного та промислового розвитку

За часів старого замку, з якого починається історія Житомира, річка Тетерів виконувала важливу роль у житті міста: захищала від ворогів, сприяла розвитку ремесел та торгівлі. Тому з давніх часів й до наших днів житомиряни охоче розселялись на берегах водоймищ.

Подол, Рудня, Крошня – райони міста, де протікали маленькі річки

Подол, Рудня, Крошня – райони міста, де протікали маленькі річки,  на берегах яких будувались хазяйські двори, розвивалися ремесла. Кожна маленька річка може розповісти цілу історію про життя людей.
Текла собі в Житомирі невеличка ріка Рудавка, а неподалік неї місцеві жителі видобували руду. Стверджують, що Рудавка, яка витікала з Хлугового озера, отримала свою назву за колір води – «рудий», або ж іржавий. І це зовсім не завадило розвитку тому району міста –   Рудні.
Ставлення житомирян до водоймищ, окрім любові до поетичних краєвидів,  дуже просто пояснювалось практичними зисками: можна було рибалити та розвивати торгівлю й ремесла. Тому не дивно, що були у нас й вулиця Рибна, яка вела до майдану Ринок, й майдан Рибний. Принаймні, краєзнавці стверджують, що то є чиста правда.

Жила колись на берегах річки Кам’янки Пауліна Шульц, працьовита німкеня, хазяйка млина

Хоч невеличкі річки Житомира й не були стрімкими, але водяні млини на них виконували свою функцію справно. І людей, які на них мололи борошно, містяни цінували й поважали за їхню невтомну працю. Розповідають, що жила колись на берегах річки Кам’янки Пауліна Шульц, працьовита німкеня, хазяйка млина. Згодом саме її млин було перероблено на пивоварню, де хазяйнували Реус і Альбрехт. Це не дивує: на зміну одним людям приходять інші, які приносять  нове ремесло, нову енергетику, нові ідеї.

Особливий зиск від життя біля річки зуміли отримати переселенці з Моравії

Колись особливий зиск від життя біля річки зуміли отримати переселенці з Моравії, Махачек та Янса, які також відкрили велику пивоварню – вже в районі річки Крошенка. А вже пізніше їх у різних місцевих хазяїв було досить багато. Успіх таких бізнес-проектів пояснювався не тільки спритністю й професійністю виробників, а багато в чому залежав від якості води в житомирських водоймищах.
Завдяки маленьким річкам, які зараз й річками не назвеш, в Житомирі розквітало гончарство, млинарство, виробництво цегли, деревообробна промисловість та багато інших ремесел. Смолянка, Кам’янка, Крошенка, Коденка та інші маленькі водоймища надали нашому місту більше можливостей, щоб рости й розвиватись.


Історія житомирських річок цікава й повчальна: виснажені, ховаються від нас – міліють, уходять під землю. Вони неначе спонукають берегти їх, щоб потім людям на згадку не залишались лишень спогади очевидців та історичні нариси.

Текст: Оксана Давиденко
Фото: з відкритих джерел

11+

Вас це може зацікавити