Відгадайте кулінарну загадку: яку страву спочатку треба пити, потім їсти, але до кінця не доїдати? Знамениті грузинські хінкалі! Великі, розміром із кулак, фігурні мішечки з тугого тіста із соковитою пряною м’ясною начинкою – справжній шедевр кавказької кухні. Саме вони є візитівкою ресторації, яку презентує сьогодні гастроексперт Світлана Сейко
«Буба» – поширене слово в Грузії. На північному заході країни, у Сванетії є гора Буба, а ще так називають найповажнішого члена родини.
Локація. Кафе розташовано у самому центрі Житомира, навпроти кінотеатру «Україна», відомого кожному городянину. Припаркувати авто можна прямо через дорогу від кафе. На міському транспорті добиратися також зручно – зупинка поруч.
Кафе розташовано у самому центрі Житомира
Інтер’єр тут простий та душевний, як і все в Грузії. Точкою збору всієї «Буби» стала відкрита для огляду гостей кухня із великою округлою критою піччю «тоне». В ній печуть хачапурі та грузинський хліб пурі.
Поруч працює відкритий мангал, де смажать шашлик, люля-кебаб, купати (традиційні грузинські ковбаски) та рибу. Всю автентику розбавляють сучасні дерев’яні столи та стільці, м’які диванчики та крісла, бетонні та скляні люстри. А ще грузинський яскравий килим на стіні, вовняний плащ із папахою – на вішаку. Якраз те, що треба для колоритного селфі типу «Я справжній Генацвалє!».
Зонування місць тут зручне – розмов за сусіднім столиком практично не чути, тим паче атмосферу Грузії одразу ж доповнює музика: тут не почуєш українських чи англомовних пісень, лише грузинські композиції. Якщо вагаєшся, яку залу обрати, офіціанти порадять де буде спокійніше, де веселіше.
Тут не почуєш українських чи англомовних пісень, лише грузинські композиції
Кухня, як і все грузинське, обпікає своїм темпераментом: багато спецій, смаків та кольорів. Знайомство із нею раджу розпочати із хінкалі (тут подають сільські, міські та смажені). Для тих, хто в «Бубі» вперше, офіціанти проводять короткий інструктаж, як їх правильно їсти: просто руками і тримаючи за хвостик, спочатку надкусити та випити бульйон, а вже потім з’їсти все окрім самого хвостика.
Кухня, як і все грузинське, обпікає своїм темпераментом
Сьогодні я, з огляду на здорове харчування, намагалась знайти в меню щось більш-менш підходяще для себе, тому замовила теплий салат з куркою (схожий на «Цезар», тільки з курячим кебабом), гарбузовий суп з нутом (солодкуватий смак гарбуза й нуту вдало доповнюють один одного) та хачапурі по-аджарськи із сиром й перепелиним яйцем.
До зеленого чаю із чебрецем нам подали комплімент від шефа – пісочні горішки зі згущеним молоком.
До зеленого чаю із чебрецем нам подали комплімент від шефа
Ще мені подобається, як тут готують рибу – як варіант для тих, хто за здорову їжу. Кажуть, в «Бубі» смачне домашнє вино та хороша чача. Для тих, хто не вживає алкоголь, тут завжди запропонують смачний «компот дня» або лимонади власного виробництва з кінзи чи базиліка, які готують просто при гостях.
Сервіс. Привітний молодий персонал, який із часом добре запам’ятовує вподобання постійних гостей. Готують тут швидко. Також у «Бубі» можуть запропонувати випити кави або чаю відразу з порогу – в гостинній залі за барною стійкою навпроти печі. Тут одразу можна зробити замовлення і почекати, коли його подаватимуть вже за столик.
А ще мені, як власниці студії краси, завжди подобалось, що посмішки офіціанток «Буби» полохкотіли червоною помадою. Сьогодні вони, напевно, вирішили трохи відпочити від цієї традиції, сподіваюсь не надовго.
Цінова політика для такого рівня обслуговування дуже приємна. Як позиціонують власники закладу, тут має бути зручно і підприємцю, і по кишені студенту. Сьогодні за свій обід я заплатила 181 грн.
Цікавинки. Час від часу «Буба» запрошує на дитячі майстер-клас з ліпки хінкалі, хачапурі або чебуреків. Участь безкоштовна, але реєстрація обов’язкова. Також тут роблять доставку страв додому.
Адреса: «Буба хінкальна», вул. Київська, 10
Меню: сніданок, пізній сніданок, обід, вечеря
WiFi: безкоштовний, є безготівковий розрахунок
Парковка: неподалік громадська
Графік роботи: з 11-00 до 23-00, без вихідних
Тел:+38 (098) 482 00 89
Фото: Ірина Парфенюк
Текст: Тетяна Корнійчук
