Рішучість та наполегливість – ось головні риси характеру чемпіонки світу з боротьби самбо, багаторазової призерки чемпіонатів України та Європи, житомирянки Катерини Хомяк. 9 років тому за прикладом старшої сестри, вона подалась до «жорстокого» єдиноборства, де ніжним та мімішним красуням не місце. Про свій вибір Катя жодного разу не пошкодувала, бо зараз й не уявляє життя без самбо.
«Від багатьох чую: «самбо – не жіночий вид спорту». Я з цим не згодна! Мені здається тут різниці немає: якщо тобі це подобається і ти показуєш високий результат, полишати улюблене заняття не можна»
«Судячи з результатів змагань, помітила, що дівчата нічим не гірші за хлопців. Навіть, якщо зазнають невдачі на початку бою, вони все одно борються до останньої секунди… Вважаю, у такому спорті потрібен характер»
Для самбо потрібен характер
«Для мене найпам’ятніше на змаганнях – це коли звучить гімн України, а ти стоїш на п’єдесталі! Словами відчуття на передати! Емоції зашкалюють, розумієш ти – the best, а отже, недарма пахала» (Всміхається)
Для мене найпам’ятніше на змаганнях – це коли звучить гімн України
«Звісно, було й чимало програшів, але для мене це завжди стимул ще більше тренуватися та самовдосконалюватися. Без поразок не буде перемог»
«Мені не завищували в школі оцінки через мої спортивні успіхи. Я такий собі «середнячок» в навчанні. Та й батьки ніколи не змушували зубрити: розуміли, я для себе обрала інше і всіляко підтримували. Це круто, коли рідні тебе розуміють»
Були й програші, але для мене це стимул більше тренуватись
«Багатьох шокує, коли бачать мене вперше «при параді» і без штанги. Якось влітку на зборах, два тижні ходила у спортивній формі, без косметики та з курдулею на голові. Увечері вирішила нарядитися: зробила зачіску, make-up, взула підбори. І тут реакція у всіх: «Боже, Катя, це ти?» (Сміється)
«Мрію ще раз виграти «світ», але спершу долікувати травму (прим. ред. – в жовтні, на молодіжному чемпіонаті світу в Румунії, Катя вибила лікоть та розтягла зв’язку). Звісно, як і кожна дівчина, мрію про сім’ю, дітей, але трохи пізніше. Мені лише 18 років»
Мрію ще раз виграти «світ»!
«В людях ціную доброту та взаємоповагу. В будь-якій ситуації потрібно завжди залишатися людиною! Людський фактор – без нього нікуди»
В будь-якій ситуації треба завжди залишатися людиною
«Доводиться часто їздити у різні країни на змагання, тому багато всього бачила хорошого і не дуже. Але жити, все одно хочу лише в Україні. Розумієте, тут все своє, а там …»
Часто їздила у різні країни на змагання. Але жити хочу лише в Україні
«Люблю Житомир, бо він затишний та спокійний, тут немає такого тиску і шуму, як в мегаполісах. А як класно влітку під вечір погуляти у гідропарку!»
Фото: Марта Яроцька
Записала: Катерина Домс
