Facebook icon Instagram icon

На реальних подіях: 5 фільмів про справжнє життя

#Місця 25 Січень, 2022 Автор:

1+

«Засновано на реальних подіях» – додатковий бонус, що спонукає глядацький інтерес. Реальні події трапляються навколо нас, з нами самими, з людьми, яких ми знаємо особисто, або з «зірками», про яких завжди хочеться дізнатись більше. У реальному житті, на жаль, безліч  подій лишається за лаштунками, і лише у кіно можна побачити все «у кольорі», пізнати себе у котромусь з песонажів або усвідомити уроки, що їх дає нам історія. Для вас п’ятірка непересічних фільмів, побудованих на подіях реального життя

Розкопки/The Dig (2021)
Цей фільм зовсім не про пригодницьку археологію у стилі Індіани Джонса або Лари Крофт.
Була собі у англійському графстві Саффолк удова Едіт Прітті, яка придбала ділянку з дивними курганами. Освічена та допитлива, вона була впевнена, що під ними поховання епохи раннього Середньовіччя, можливо навіть вікінгів. Допомогти у пошуках вона попросила місцевого знавця археології Безіла Брауна. Коли науковці та музейники зрозуміли, що йдеться про справжні історичні скарби Британії, про пізньоантичний період, тобто про власні, не «завезені» завойовниками старожитності, вони підключили команду професійних археологів. Знахідка стала сенсацією, але справжніх героїв розкопок надовго забули, адже їхні імена не були гучними. Мова не тільки про Безіла Брауна, а й про молоду археологиню Пеггі Піготт (уроджену Маргарет Престон). На жаль, роль у роботах в некрополі Саттон-Ху довго не була оцінена належним чином. Фільм отримав пять номінацій від Британської кіноакадемії, в тому числі у номінації «Найвидатніший британський фільм року».

Операція «Фінал»/Operation Finale (2018)
Адольф Ейхман – німецький офіцер, співробітник гестапо, завідувач відділу IV-B-4. Саме він відповідав за «остаточне вирішення єврейського питання» і був одним з тих нацистських командувачів, які приймали безпосередню участь у реаліхації Голокосту. Проте наприкінці війни Ейхману з родиною вдалося втекти до Аргентини і під фальшивим ім’ям працювати бухгалтером на філії заводу Mercedes-Benz. Але ж  військові злочинці ніколи не повинні жити спокійно. Ізраїльська розвідка провела блискучу операцію з викрадення Ейхмана та доставки його до Єрусалима. Якби глядачі знали, наскільки ж це було нелегко в умовах активного спротиву  Аргентинського уряду видачі колишніх нацистів! У 1960-у році над Ейхманом відбувся відкритий судовий процес, на якому виступали свідки звірств. Обвинувальний вирок – смертна кара. Але чи до кінця ми, люди ХХІ століття, розуміємо небезпеку відродження фашизму? Адже будь-яка людина може виявитись «не такою, як всі». Навіть ви.

Безжальний/The Ruthless (2019)
У 1960-ті роки багато італійців з бідного півдня країни переїздили до промислових центрів Півночі, проте не всім вдалося адаптуватися. Молодий та амбітний Санто Руссо рано почав «працювати» на калабрійську мафію у Мілані. Він не був найбагатшим чи найвідомішим, але точно був найбезжальнішим.
Гроші, наркотики, замовні вбивства і безліч ворогів. Яким чином молодий бунтівник з бідної, але порядної родини перетворюється на жорстокого бандита? Поза сценарієм існує правдива історія Саверіо Морабіто, мафіозі, якого було заарештовано у 1990 році. Під час ув’язнення він почав співпрацювати з поліцією, що дало змогу правоохоронцям знешкодити значну частину мафіозних кланів. Але розплатою за співпрацю з копами стало чуже життя – під чужим іменем, у чужій країні. Чи відчув герой каяття? Навряд, але розслаблятися йому точно не варто, де б він не був.


Сільська елегія/Hillbilly Elegy (2020)
Мемуари венчурного інвестора Джеймса Венса «Hillbilly Elegy: A Memoir of a Family and Culture in Crisis» стали літературним відкриттям 2016 року, бестселером. Згодом твір екранізували. Елегія як жанр – журлива пісня. Звичайно, у суворих жителів віддаленої апалацької місцини серед пагорбів Огай є безліч приводів сумувати: безробіття, безгрошів`я та безнадійність. Вони пиячать й б’ються – здають нерви.
У такій пересічній родині народився Джей Ді. Ніщо не віщувало йому ані коледжу, ані Єльської школи права, ані успішної кар’єри. Лише одна обставина допомогла йому вчасно зорієнтуватися: у нього вірили. Зрозуміло, що не всі, але зазвичай одного дорослого, котрий вірить, може вистачити у житті дитини.
Під час перегляду може виникати відчуття, що усі ми живемо в одному великому Огайо, де так важко пробитися до своєї мрії. Проте саме прикладом здорового оптимізму цінна ця стрічка.

Нотатки для мого сина/El Cuaderno de Tomy (2020)
Чи бувають слушні моменти, щоб дивитися фільми про рак? Навряд. Це завжди боляче, проте занурення у такі історії є приводом для перегляду пріоритетів, можливістю задати собі запитання: «А чи не займаюсь я маячнею?» Саме такі думки призводять до рішень, що покращують життя. В основі фільму реальна історія Марії Веласкес,жінки з Аргентини, яка, дізнавшись про невиліковність хвороби, починає чесно розповідати про свої думки та хід терапії у Твіттері, а згодом, створює нотатник для свого маленького сина. Там вона пише про те, що, на її думку, є головним у житті – любов, чесність, біль: «Все відчувається яскравішим, коли скоро помреш. Ти хочеш відчувати, смакувати і любити». Після перегляду стрічки хочеться пригорнути своїх близьких та сказати їм про справжні почуття, переглянути робочий графік й звільнити місце для того, що дійсно важливо.

Стрічки, засновані на реальних фактах, не лише спонукають вивчати історію, а й примушують замислитись про те, яку історію ми залишимо після себе.

Текст: Тетяна Гордієнко
Фото з відкритих Інтернет-джерел

1+

Вас це може зацікавити