Усі професій важливі та корисні. Але серед них є одна, яка покликана будити любов до світу, до життя, до будь-якої справи. Це професія вчителя. Вчителі – натхненники майбутніх космонавтів, зірок сцени, політичних та громадських лідерів, лікарів, моряків, військових… Кажуть, що педагоги – інженери людських душ. А що ж відбувається в душі самого вчителя? Звідки він черпає енергію, натхнення, сили для того, щоб щодня дарувати частинку себе, свого серця дітям?
Цю таємницю спробували відкрити на VI Всеукраїнському фестивалі «Щасливий Бути Вчителем», фестивалі розвитку і самовдосконалення вчителів, батьків, психологів, вихователів, тренерів, усіх, хто працює з дітьми та дорослими будь-якого віку. Кожна майстерня на фестивалі була спрямована на розкриття найпотаємніших сторінок душі вчителя, його розвиток, вдосконалення та підтримку в найважчій, але й найцікавішій діяльності. Говорили про стресостійкість, кінезіологію, емоції, успішне особисте життя, фінансову грамотність, фізичну активність, ароматерапію в діяльності педагога, пізнання себе, баланс тощо. Кожен тренер прагнув не лише розкрити таємниці своєї теми, а й показати ще один шлях для розвитку особистості вчителя. Своїми думками про обрану професію з нами поділилися учасниці дійства, що надихає.
Марина Тодорук, вчителька англійської мови: «Я щаслива бути вчителем, адже щоденне спілкування з дітьми, взаємодія з ними та віра в те, що ти можеш бути для них корисним, приносить мені величезне задоволення. Я вважаю, що професія вчителя дається від Бога, а всі інші – від учителя. У нас, вчителів, дуже важлива місія – не лише навчити, а й допомогти учневі обрати правильний фах, до якого лежить душа людини. Скільки сьогодні ми знаємо людей, які працюють не за покликанням. Така праця не приносить задоволення, навіть руйнує людину. Саме тому на вчителеві лежить велика відповідальність – так розкрити особистість учня, щоб він зрозумів життєву потребу в певній діяльності».
Мар’яна Данилюк, викладачка правознавства: «Бути педагогом – це вибір серця, поклик душі! Я не уявляю своє життя без улюбленої педагогічної діяльності. Хочеться передати студентам всі свої знання та навчити їх майстерно застосовувати в житті все те, що знають. Щодня, повертаючись із роботи, відчуваю натхнення та ентузіазм, який подарували мені мої вихованці; бажання працювати щораз збільшується, з’являється постійна потреба вдосконалюватися і робити свої заняття кращими, сучаснішими, кориснішими для слухачів. Саме тому сьогодні я тут. Дійсно, я щаслива бути вчителем!»
Ольга Гилярська, вчителька англійської мови: «Професію вчителя люблю за те, що є постійне спілкування з дітьми, що не лише я навчаю, але й сама навчаюся в дітей, адже в дечому вони більш «продвинуті». Мої учні мене надихають та допомагають рухатися, бути сучасною. Крім того, я постійно можу бачити результат своєї роботи, що є завжди гарним стимулом для мене. Так, сьогодні вчитель не просто передає інформацію, він має набагато відповідальнішу місію: навчити учня самостійно здобувати необхідні знання, бо сучасний світ перенасичений інформацією, а людина повинна вчитися її адекватно сприймати, фільтрувати й використовувати. У цьому велика відповідальність вчителя».
Оксана Коломієць, вчителька початкових класів: «Я неймовірно люблю працювати з дітьми. Вони додають енергії, мотивують більше читати, дізнаватися щось нове, бути вічно молодим! Не повірите, але мене влаштовує зарплатня! Добре розумію, що вчитель – це приклад. Або хороший, або поганий. Ця професія дає змогу вчителю зрозуміти, що він знає, а що – ще невідомо. Професія педагога – це не боятися чогось не знати, бо в будь-якому випадку, доведеться дізнатися/відшукати/вивчити/розповісти. Хороший педагог – це як Вікіпедія. Рівень її крутості кожен учень визначає індивідуально. Особисто я ходжу в школу із задоволенням. Дуже люблю свою роботу і щаслива, що обрала цю професію!»
Ірина Пушкарук, вчителька української мови та літератури:
«Люблю дітей, обожнюю працювати з ними, знаходити потрібні ключики-слова до кожної дитини, адже всі вихованці дуже різні. До того ж, для педагога праця з молоддю – це як еліксир молодості. Вічний рух вперед. Молодь допомагає вчителю йти в ногу з часом, а також спонукає до саморозвитку. Хіба можна не любити професію, яка дає натхнення? Звісно, плоди вчителювання одразу непомітні, але як приємно бачити їх через роки в дорослих свідомих очах колишніх учнів. Бути вчителем – це щастя!»
Від редакції Zhytomyr.Travel Ми щиро вітаємо зі святом всіх вчителів – людей, яким довірена найважливіша місія. Нехай Всесвіт дарує вам багато Любові!
Текст: Людмила Кицак
Фото Марти Яроцької
