Зима… Якою ви її бачите? Для когось це Новий рік чи Різдво, хтось бачить засніжені поля, а комусь до вподоби вогнище й затишок. Подружжя львівських незалежних кінорежисерів Сашка й Дарини Балабаїв придивились до зими урбаністичної, яку побачили через призму власних рефлексій і спогадів
Фотохудожники – особливі люди. Вони вміють бачити світ так, що примушують і нас з вами дивитись навколо їхніми очима. На фотовиставці, яка нещодавно відкрилась в музичному училищі ім. Віктора Косенка, ви побачите зимове місто очима майстрів репортажного знімання та фільмування.
в об’єктив попав урбаністичний простір – місто, на яке митці поглянули зовсім з іншого ракурсу
Професійними здобутками авторів «URBAN WINTER 32/УРБАНІСТИЧНА ЗИМА 32» подружжя Балабаїв стали роботи в рамках фестивалю «Вежа», Року Івана Левинського, «Французької весни» у Львові, виставки «Ангели» та проєкт «Особливі мрії та професії». Документалістика – ще один жанр, у якому вони майстерно реалізували себе: їх чутливий та пронизливий документальний фільм «Борщ» про людей з особливими потребами отримав приз на ювілейному кінофестивалі WorldFest в Хьюстоні (США) у 2017 році. І лише у році, що добігає кінця, митці зважилось на виставку, а в об’єктив попав урбаністичний простір – місто, на яке Сашко і Дарина поглянули зовсім з іншого ракурсу, відходячи від буденного розуміння речей.
Рефлексії художників, артмайстрів у сприйнятті світу, що навколо, трансформувались у виставку – результат мистецького експерименту та творчого пошуку. Містика й гра тіней, світло й ракурси, тонкі злами променів, що спалахують на природному тлі – все це й є «URBAN WINTER 32/УРБАНІСТИЧНА ЗИМА 32».
Рефлексії трансформувались у виставку – результат мистецького експерименту та творчого пошуку
Але туги у чорно-білих фотороботах ви не знайдете. Сприйняття зими подружжям Балабаїв тішить певним оптимізмом, принаймні суму зимове місто у художників не викликало. Відкритість простору створила можливості показати глядачам зиму без прикрас та яскравих фарб, але безперечно привабливою у своїй природній красі. Фотороботи не є результатом глибокої постобробки – лише майстерність та сміливість експериментувати. Головне, що творчий погляд відсік все зайве, і продемонстрував вміння бачити нове у звиклих речах та буденному оточенні.
«Проєкт ми почали цієї зими, яка була досить сніжною та іноді здавалася задовгою. У пошуках цікавих кадрів ми звернули увагу на незвичні контури, силуети та тіні на тлі снігу. Особливо цікаво було робити світлини, коли сніг тільки випадав, ми намагались зловити саме ці моменти недоторканності. Звідси – біла підлога під вашими ногами. Далі, після перегляду тисячі фотографій, зроблених упродовж зимових місяців, ми зупинились на кількості 32 штуки – це символ тої довгої зими, яка ніяк не закінчиться. І головне питання, яке стало перед нами – як передати наші зимові відчуття глядачу. Ось тут вже спрацювали наші дитячі спогади. Ми з Сашком в дитинстві мешкали на першому поверсі, і випрана білизна зазвичай вивішувалась у дворах наших будинків – звідси виникла така собі величезна сушка. Одяг, що висить поміж картин, це частина звиклого повсякденного оточення, з-поміж якого проглядають художні образи. Треба тільки захотіти їх знайти».
«У пошуках цікавих кадрів ми звернули увагу на незвичні контури, силуети та тіні на тлі снігу»
І поки у реальному житті зима до нас не поспішає, здійсніть бажання поринути в атмосферу спогадів та фантазій, яку створили для житомирян подружжя львівських незалежних кінорежисерів – Сашко і Дарина Балабаї.
Артпроєкт «УРБАНІСТИЧНА ЗИМА32» очікує житомирян та гостей міста в приміщенні Житомирського музичного училища ім. Віктора Косенка за адресою: м. Житомир, вул. Пушкінська, 28.
Текст: Оксана Давиденко
Фото: Марта Яроцька
